Репозиторій Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова

Особливості психологічного відновлення реінтегрантів після полону: теоретичний аналіз і практичні підходи

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Чоpна, В. В.
dc.contributor.author Пашковський, С. М.
dc.contributor.author Ангельська, В. Ю.
dc.contributor.author Коваль, Н. В.
dc.date.accessioned 2026-01-06T11:43:24Z
dc.date.available 2026-01-06T11:43:24Z
dc.date.issued 2025-12
dc.identifier.citation Чорна В. В. Особливості психологічного відновлення реінтегрантів після полону: теоретичний аналіз і практичні підходи / В. В. Чорна, С. М. Пашковський, В. Ю. Ангельська, Н. В. Коваль // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. – 2025, – № 4, – С. 173-182. DOI https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.4.28 uk_UA
dc.identifier.uri https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11415
dc.description.abstract Полон – одна з найтяжчих травматичних подій, яка чинить глибокий вплив на особистість і потребує тривалого психологічного відновлення. Метою дослідження: Визначити особливості копінг-поведінки та рівня суб’єктивного стресу у військовослужбовців, які перебували в полоні, з урахуванням вікових відмінностей і наявності травматичних факторів досвіду полону, а також проаналізувати їхній вплив на адаптаційний потенціал особистості. Матеріали та методи дослідження: Емпіричне дослідження проведено серед 50 військовослужбовців, які перебували у полоні та проходили медико-психологічну реабілітацію у військовому лікувальному закладі. Обробка результатів здійснювалася за допомогою програмного забезпечення Excel 2021. Результат. Домінування проблемно-орієнтованих копінг-стратегій серед військовополонених (M = 54,16; SD = 11,39) свідчить про збережену здатність до конструктивного подолання труднощів, мобілізацію внутрішніх ресурсів і спрямованість на активне вирішення стресових ситуацій попри травматичний досвід полону. Віковий аналіз не виявив статистично значущих відмінностей (p > 0,05) за шкалами CISS і PSS, однак встановлено характерні тенденції: молодші учасники виявляють вищу когнітивну гнучкість і активність у пошуку рішень, тоді як старші – більшу емоційну насиченість реакцій і схильність до уникальних стратегій. Підвищені показники суб’єктивного стресу (M = 28,64 ± 7,60) свідчать про наявність помірно високого рівня напруження, що узгоджується з результатами попередніх досліджень осіб, які пережили ізоляцію або травматичні події, де спостерігається збереження високих рівнів сприйманого стресу навіть після завершення кризової ситуації. Висновки. Отримані результати підкреслюють необхідність цілеспрямованої психологічної реабілітації, спрямованої на розвиток конструктивних копінг-стратегій, підвищення когнітивної гнучкості, зниження емоційного виснаження та відновлення адаптаційного потенціалу військовослужбовців після полону. uk_UA
dc.language.iso uk_UA_ uk_UA
dc.subject полон uk_UA
dc.subject реінтегранти uk_UA
dc.subject психологічна травма uk_UA
dc.subject ПТСР uk_UA
dc.subject психосоціальна реабілітація uk_UA
dc.subject адаптація uk_UA
dc.subject відновлення uk_UA
dc.title Особливості психологічного відновлення реінтегрантів після полону: теоретичний аналіз і практичні підходи uk_UA
dc.type Article uk_UA


Файли цього елементу

Даний матеріал зустрічається у наступних зібраннях

Показати скорочений опис матеріалу