Короткий опис (реферат):
Сучасне середовище функціонування організацій характеризується багатовекторною турбулентністю, де поєднуються одночасно політичні, економічні, технологічні та гуманітарні виклики. Воєнний стан посилює системну нестабільність, спричиняючи порушення ланцюгів постачання, зменшення інвестиційної активності та зростання соціальної напруги. За таких умов традиційні управлінські підходи втрачають ефективність, поступаючись місцем стратегічній парадигмі, що ґрунтується на випереджальному аналізі ризиків і сценарному плануванні. Важливою умовою стає здатність організацій швидко перебудовувати внутрішні процеси, зберігаючи цілісність управлінської системи. Стратегічне управління у таких реаліях потребує суттєвого розширення функцій, включаючи антикризове реагування, координацію ресурсів та посилення гнучких механізмів комунікації.