Взаємозв’язок між носійством Staphylococcus aureus та профілем сенсибілізації до алергенів у пацієнтів з алергічним ринітом

Abstract

Роль мікробіому слизових оболонок та сенсибілізації до стафілоко кових ентеротоксинів (SE) у патогенезі алергічного риніту (АР) залиша ється недостатньо вивченою, особливо у контексті важкого перебігу захворювання з поганою відповіддю пацієнтів на терапію. Мета роботи: оцінити особливості мікробіологічного спектра назальної та орофарингеальної флори, частоту носійства S. aureus та профіль сенсибілізації до інгаляційних алергенів у пацієнтів з АР та не алер гічним ринітом (НАР) залежно від наявності сенсибілізації до SE. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 109 пацієнтів з АР (n = 56) та НАР (n = 53). Виконано бактеріологічний посів з носа та зіву, визначення sIgE до SE (SEA, SEB, SEC, TSST) та інгаляційних алергенів методом ImmunoCAP, оцінку рівня загального IgE. Результати та обговорення. Носійство S. aureus виявлено у 75,2 % пацієнтів, проте сенсибілізація до SE спостерігалася лише у 34,9 % випадків. У носовій порожнині домінували S. epidermidis (25,7–50,0 %) та S. aureus (18,9–50,0 %), в орофарингеальній зоні — S. aureus (31,8– 50,0 %), Streptococcus mitis/oralis (29,4–50,0 %) та Neisseria spp. (4,6– 18,8 %). Група АР + SE характеризувалася вищою частотою персистую чого перебігу (63,6 % проти 35,3 % у АР-SE), що асоціювалося з частішою сенсибілізацією до цілорічних алергенів: епідермальних та кліщів побутового пилу (D. pteronyssinus і D. farinae), на тлі високої частоти сенсибілізації до алергенів пилку амброзії в обох групах. Виявлено виражену різницю у частоті полісенсибілізації до ≥ 5 алерге нів (27,3 % проти 5,0 %), коморбідності з бронхіальною астмою (13,6 % проти 0 %) та підвищені рівні загального IgE (медіана 202 kU/L проти 89,9 kU/L, p < 0,05). Сенсибілізація до SE асоціювалася з вищим мікроб ним різноманіттям назальної та орофарингеальної флори: середня кількість виділених патогенів становила (2,27 ± 1,51) у АР+SE проти (1,82 ± 1,29) у АР-SE, та (2,62 ± 1,20) у НАР+SE проти (1,75 ± 1,41) у НАР SE (p = 0,024). Наявність ≥ 2 представників мікробіоти виявлялася у 68,2 % пацієнтів АР+SE проти 50,0 % у групі АР-SE. Висновки. Носійство S. aureus не завжди супроводжується SE-сен си білізацією, що вказує на необхідність додаткових імунологічних факто рів для її розвитку. Важчий перебіг АР асоціюється з персистуючим перебігом, полісенсибілізацією (особливо до епідермальних алергенів та кліщів побутового пилу) та наявністю SE-сенсибілізації. Вище мікробне різноманіття при SE-сенсибілізації може свідчити про двоспрямований зв'язок: SE-опосередковане запалення порушує епітеліальний бар'єр, створюючи умови для колонізації різноманітними патогенами, а складні мікробні асоціації підтримують продукцію SE та персистенцію S. aureus. Виявлені особливості обґрунтовують розгляд бактеріальних лізатів як патогенетично обґрунтованого доповнення до терапії пацієнтів з важ ким АР та SE-сенсибілізацією.