Короткий опис (реферат):
В статті розглядається сучасне бачення історії України, що вимагає її переосмислення, щоб подолати ідеологічні та культурні обмеження імперської та постімперської епохи. Автори наголошують, що декомунізація і деколонізація історичної пам'яті є лише першими кроками у створенні консолідованого національного історичного наративу. Історію України слід розглядати як історію частини Європи, минуле якої відбувалося посеред багатоманітних світів, між цивілізаційно-культурними та імперськими кордонами. Сучасна історія має сформувати ідентифікаційну матрицю, що включає такі критерії, як генеалогія, хронотопія та сакралізація. Автори стверджують, що сучасні методи мікро- та макроісторичних досліджень, а також подолання застарілих методологічних підходів, неодмінно зроблять історію України більш повною, дадуть змогу долучити її до європейського і світового історичного наративу.