Naegleria fowleri як інфекційна передумова первинного амебного менінгоенцефаліту: морфобіологічні властивості збудника, патофізіологія менінгоенцефаліту та клініко-діагностичні особливості (огляд літератури)

Abstract

Мета роботи – здійснити комплексний аналіз морфобіологічних характеристик Naegleria fowleri, а також узагальнити сучасні дані щодо епідеміології, клінічного перебігу, діагностичних підходів і терапевтичних стратегій при первинному амебному менінгоенцефаліті (ПАМ).Матеріали і методи. Аналіз здійснено на основі наукових публікацій, що індексуються в Web of Science, PubMed, Scopus і Google Scholar. До огляду включено джерела, видані з 1993 до 2025 року, з акцентом на публікаціях за останнє десятиліття. Вивчали результати досліджень in vitro, in vivo, ex vivo, клінічні випадки та епідеміологічні дані.Результати.Naegleria fowleri – термофільна амеба, що вільно живе у водоймах, у людини спричиняє блискавичний первинний амебний менінгоенцефаліт із летальністю понад 97 %. Вона проникає в центральну нервову систему через нюхові шляхи. Найбільшу загрозу становить трофозоїтна стадія, здатна до активного фагоцитозу клітин мозку та секреції протеолітичних ферментів, металопротеїназ і пороутворювальних білків, що руйнують гематоенцефалічний бар’єр. Встановлено роль специфічних інтегриноподібних білків та актинінових структур у нейроінвазії. У клінічній практиці пріоритетними методами діагностики є мікроскопія ліквору, ПЛР (включно з real-time і nested ПЛР), LAMP, культуральні дослідження та методи імунозабарвлення. Наведено клінічні випадки виживання після застосування комбінованої терапії з використанням ам-фотерицину В, мілтефозину, флуконазолу, рифампіцину та азитроміцину. Наведено труднощі лікування через обмежене проникнення препаратів через гематоенцефалічний бар’єр і нейротоксичність. Обґрунтовано необхідність розроблення нових транспортних систем доставки ліків.Висновки.Naegleria fowleri є небезпечним факультативним паразитом із надзвичайною нейроінвазивністю. Вчасна діа-гностика й агресивна комбінована терапія є ключем до покращення прогнозу при ПАМ. Перспективними напрямами дослі-дження є пошук молекулярних мішеней, удосконалення методів експрес-діагностики та створення засобів профілактики.