Прихильність лікарів первинної ланки до виконання рекомендацій з діагностики та лікування диспепсії, асоційованої з Helicobacter pylori: результати опитування.

Abstract

Актуальність. Нечисленні дослідження, в яких вивчалась прихильність лікарів загальної практики (ЛЗП) до положень керівництв з лікування нозологій, асоційованих з Helicobacter pylori (Нр), показують недостатню якість допомоги групі населення з цією інфекцією, поширеною в різних куточках світу. В Україні дане питання досі не вивчалось. Мета: вивчити дотримання лікарями загальної практики сучасних рекомендацій щодо ведення пацієнтів з диспепсією, включаючи уніфіковані клінічні протоколи первинної допомоги при диспепсії та пептичній виразці, схвалені Міністерством охорони здоров’я України. Матеріали та методи. Було проведено опитування 132 лікарів загальної практики за допомогою онлайн-анкети MS Forms. Воно включало 3 клінічні випадки з типовою клінічною маніфестацією диспепсії за умови інфікування Нр. Було запропоновано визначитись з переліком доречних тестів первинної та заключної діагностики Нр, обрати адекватні режими ерадикації з 8 патернів. Результати. Найпопулярнішими методами первинної діагностики Hp були визначення фекального антигену до Hp в калі (51,5 % респондентів), 13С-уреазний дихальний тест (50 % респондентів) та швидкий уреазний тест під час ЕГДС (38,6 % респондентів). 7,6 % ЛЗП хибно рекомендували аміачний дихальний тест. 8,3 % ЛЗП невірно обрали IgM замість оцінки сумарних антитіл у сироватці. Попри відсутність у клінічних випадках «червоних прапорців», 36,4 % респондентів пропонували при позитивному результаті тесту ендоскопію та інші зайві тести. Лише 1,5 % опитаних пропонували прогресивний підхід визначення чутливості Нр до кларитроміцину методом ПЛР. 43,9 % ЛЗП обрали тільки правильні режими ерадикації Нр, враховуючи гіпотетично значну поширеність первинної резистентності до антибіотиків в Україні. 14,4 % респондентів обирали і адекватні, і неадекватні схеми. 40 % ЛЗП плутались з первинною та вторинною терапією або обмежувались лише простою потрійною терапією. Серед сімейних лікарів популярним є сумісне з ерадикацією призначення пробіотиків (55,3 %). У 42 % випадків персистенції симптомів диспепсії після вдалої ерадикації Нр ЛЗП направляли пацієнтів до фахівців вторинної ланки, а 43 % намагались самостійно розв’язати задачу, призначивши адекватні тести візуалізації та симптоматичну терапію. 13 % ЛЗП неправомірно рекомендували повторну ерадикацію. Висновки. Актуальне опитування виявило недостатнє дотримання поточних рекомендацій щодо діагностики та лікування Нр-інфекції серед ЛЗП Вінниччини, що в цілому збігається з ситуацією в інших країнах. Великим резервом для поліпшення є удосконалення системи безперервного професійного розвитку з задіянням реальних мотиваційних механізмів.