Інвалідність дитячого населення: причини, динаміка, територіальні особливості

Abstract

У статті проаналізовані динамічні та територіальні особливості первинної та загальної інвалідності дитячого (до 18 років) населення України за матеріалами офіційної статистичної звітності. Встановлено, що впродовж 2015-2023 рр. в Україні чисельність дітей з інвалідністю та рівень загальної інвалідності дитячого населення мали тенденцію до зростання. Основними причинами у структурі загальної інвалідності дітей були природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії ( 27.1%), розлади психіки та поведінки ( 22.3%), хвороби центральної нервової системи (14.3%). Першочергової уваги потребує проблема збереження та відновлення психічного здоров’я підростаючого покоління. Розлади психіки та поведінки у 2023 р. вийшли на перше місце у структурі первинної інвалідності дитячого населення і обумовили кожний 3-й (33.5%) її випадок. Впродовж періоду спостереження рівень первинної інвалідності внаслідок розладів психіки та поведінки зріс майже у 2.5 рази (на 145.7%), а загальної на 71.2%. Показано, що війна змінила територіальний профіль дитячої інвалідності в Україні. За рахунок міграції біженців з південно-східних до західних областей у останніх спостерігаються найвищі рівні первинної та загальної інвалідності. Виявлені особливості інвалідності дитячого населення засвідчують необхідність збільшення обсягів реабілітаційної допомоги дітям та підвищення її ефективності.