Інвалідність дитячого населення як актуальна проблема громадського здоров’я та основа планування реабілітаційної допомоги дітям

Abstract

Аналіз динамічних та регіональних особливостей інвалідності дітей, а також причин її формування складає основу для визначення потреби дитячого населення у реабілітаційній допомозі та в обґрунтуванні шляхів удосконалення її організації. Мета: здійснити аналіз інвалідності дітей в Україні та у розрізі її адміністративних територій у динаміці за 2015-2023 рр. для інформаційного забезпечення планування та розвитку реабілітаційної допомоги дітям. Матеріали та методи: У дослідженні використано бібліографічний, епідеміологічний та статистичний методи, а також метод системного підходу та аналізу. Матеріалами дослідження виступили статистичні дані ф. № 19 "Звіт про дітей з інвалідністю віком до 18 років за 20__ рік" узагальнені на рівні адміністративних територій (областей та. м. Києва) і в Україні в цілому. Результати За матеріалами державної статистичної звітності, станом на 31.12.2023 р. в Україні реабілітаційної допомоги потребувала 158901 дитина з інвалідністю. Впродовж 2015-2023 рр. в Україні чисельність дітей з інвалідністю та рівень загальної інвалідності дитячого населення мали тенденцію до зростання, у 2023 р. зріс і рівень первинної інвалідності, що засвідчує необхідність оптимізації та збільшення обсягів реабілітаційної допомоги дітям. Основними причинами загальної інвалідності дітей у її структурі є природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії (27.1%), розлади психіки та поведінки ( 22.3%), хвороби центральної нервової системи (14.3%). Впродовж періоду спостереження зросла роль у інвалідизації дітей розладів психіки та поведінки, які у 2023 р. вийшли на перше місце у структурі первинної інвалідності дитячого населення і обумовили кожний 3-й (33.5%) її випадок.Рівень первинної інвалідності внаслідок розладів психіки та поведінки зріс майже у 2.5 рази, а загальної на 71.2%. Війна змінила територіальний профіль дитячої інвалідності в Україні. За рахунок міграції біженців з південно-східних до західних областей у останніх спостерігаються найвищі рівні первинної та загальної інвалідності.Висновки. Виявлені особливості інвалідності дитячого населення засвідчують необхідність збільшення обсягів реабілітаційної допомоги дітям та підвищення її ефективності