Показати скорочений опис матеріалу
| dc.contributor.author | Гур’єв, С.О. | |
| dc.contributor.author | Хіміч, С.Д. | |
| dc.contributor.author | Макогончук, А.В. | |
| dc.contributor.author | Скобенко, Є.о. | |
| dc.date.accessioned | 2025-11-27T09:22:06Z | |
| dc.date.available | 2025-11-27T09:22:06Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.identifier.citation | Реакція маркерів коагулопатії у пацієнтів із переломами довгих кісток на тлі COVID-19 [Електронний ресурс] / С. О. Гур’єв, С. Д. Хіміч, А. В. Макогончук, Є. О. Скобенко // Український журнал клінічної хірургії. - 2025. - Т. 92, № 3. - С. 57–61. | uk_UA |
| dc.identifier.issn | DOI: 10.26779/2786-832X.2025.3.57 | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/10702 | |
| dc.description.abstract | РефератМета. Вивчення динаміки рівня діагностичного маркера Д–димеру для характеристики перебігу COVID–19 та ран-ньої діагностики тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів із переломами довгих кісток. Матеріали і методи. Для виконання завдань дослідження сформовано його ретроспективний масив у складі 289 пацієнтів із переломами кісток скелета, що лікувались у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допом-оги з березня 2020 по лютий 2021 року. До основної групи були включені 157 пацієнтів із переломами кісток скелета на тлі COVID – 19, до контрольної групи – 132 пацієнти з переломами кісток скелета без COVID – 19. Результати. На 1–шу добу лікування у 45,9% пацієнтів основної групи рівні Д–димеру були високі, у той час як серед пацієнтів контрольної групи такі результати реєструвалися у більше ніж 4 рази рідше. Вкрай високі показники Д–ди-меру спостерігали у 26,0% пацієнтів основної групи, а в контрольній групі таких пацієнтів не було виявлено. На 3–тю добу лікування у 53,5% пацієнтів основної групи визначено високий рівень Д–димеру, що було у 5,5 разу частіше, ніж у контрольній групі. Вкрай високі рівні Д–димеру спостерігали у 26,7% пацієнтів основної групи і не спостеріга-ли в контрольній групі. На 10–ту добу лікування нормальний та субнормальний рівні Д–димеру визначено у 44,0% пацієнтів основної групи, однак це більше ніж удвічі рідше, ніж у контрольній групі. Високий рівень Д–димеру мали 49,0% пацієнтів основної групи і лише 3,0% пацієнтів контрольної групи.Висновки. Початкові рівні Д–димеру мають прогностичну цінність для виявлення тромбоемболічних ускладнень у найбільш ранні терміни. Пікові значення Д–димеру визначаються на 3–тю добу лікування і мають тенденцію до зниження на 10–ту добу. Високі рівні Д–димеру у пацієнтів із переломами довгих кісток на тлі COVID–19 мають зна-чення несприятливого прогностичного фактора, однак ця теза потребує додаткових досліджень.Ключові слова: венозний тромбоемболізм; ускладнення; діагностика; політравма; СOVID–19; переломи; лікування. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
| dc.publisher | Український журнал клінічної хірургії | uk_UA |
| dc.relation.ispartofseries | ;92(3):57-61 | |
| dc.subject | венозний тромбоемболізм | uk_UA |
| dc.subject | ускладнення | uk_UA |
| dc.subject | діагностика | uk_UA |
| dc.subject | переломи | uk_UA |
| dc.title | Реакція маркерів коагулопатії у пацієнтів із переломами довгих кісток на тлі COVID–19 | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |