Показати скорочений опис матеріалу
| dc.contributor.author | Креньов, К. Ю. | |
| dc.date.accessioned | 2025-11-25T13:04:40Z | |
| dc.date.available | 2025-11-25T13:04:40Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.identifier.citation | Креньов К. Ю. Прогностична цінність визначення натрійуретичного пептиду у пацієнтів хірургічного профілю / К. Ю. Креньов // Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). – 2025 – № 3(49). – с.1631-1641. DOI: 10.52058/2786-4952-2025-3(49)-1631-1640 | uk_UA |
| dc.identifier.other | DOI: 10.52058/2786-4952-2025-3(49)-1631-1640 | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/10645 | |
| dc.description.abstract | Спроби прогнозувати післяопераційні ускладнення у пацієнтів хірургічного профілю на основі оцінки за шкалами, біохімічними та імунологічними маркерами, даними додаткових методів дослідження, зокрема ехокардіоскопії, набули широкого розповсюдження в медицині критичних станів. Враховуючи динаміку перебігу ускладненого післяопераційного періоду із швидкими змінами серцевого викиду, формуванням капілярних втрат, синдрому внутрішньочеревної гіпертензії та різними ступенями гіповолемії є необхідним виділення високочутливого маркеру (маркерів), які могли би тонко реагувати на зміни гемодинаміки та прогнозувати відповідь на волемічне навантаження. В якості такого показника можно розглянути представників сімейства натрійуретичних пептидів, зокрема типу В. Цінність натрійуретичних пептидів полягає в тому, що вони секретуються у відповідь на зміни навантаження на міокард. Метою статті було дослідити прогностичну цінність визначення динаміки натрійуретичних пептидів у пацієнтів хірургічного профілю із ускладненим та неускладненим перебігом післяопераційного періоду, зокрема у пацієнтів із розвитком синдрому внутрішньочеревної гіпертензії. Дослідження проведене у 42-х пацієнтів хірургічного профілю, що потребували ургентної хірургічної допомоги, що були поділені на дві групи із неускладненим (n=19) післяопераційним періодом та тих (n=23), післяопераційний період в яких ускладнився. Результати дослідження вказали на те, що достовірної різниці в досліджуваних групах пацієнтів набули показники абдомінального перфузійного тиску в кінці першої доби, які становили відповідно 75,38±13,37 мм рт ст. у пацієнтів неускладненої групи та 62,4±14,02 мм рт ст. у пацієнтів групи, післяопераційний період в яких перебігав з ускладненнями, р≤0,05, рівнів натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) в кінці першої доби: 853,11±523,85 пг/л проти 3995,56±3596,38 пг/л, р≤0,05, оцінка за шкалою SOFA при поступленні 1,63±0,83 проти 2,34±0,71 балів із р≤0,05 та через 24 години: 1,63±0,83 проти 2,34±0,88 балів із р≤0,05. Висновки: таким чином динаміка рівнів натрійуретичних пептидів в плазмі крові може слугувати додатковим критерієм у прогнозуванні післяопераційних ускладнень, як і контроль абдомінального перфузійного тиску в ранній післяопераційний період та співставлення отриманих даних із рівнями натрійуретичного пептиду. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
| dc.publisher | Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина») | uk_UA |
| dc.subject | натрійуретичний пептид | uk_UA |
| dc.subject | синдром внутрішньочеревної гіпертензії | uk_UA |
| dc.subject | волемічне навантаження | uk_UA |
| dc.title | Прогностична цінність визначення натрійуретичного пептиду у пацієнтів хірургічного профілю | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |