Використання штучного інтелекту в освіті: потенціал, виклик чи можливість

Abstract

Досліджені процеси впровадження штучного інтелекту (ШІ) як однієї з провідних тенденцій, що відкриває нові можливості для підвищення ефективності навчання, персоналізації освітніх процесів та автоматизації рутинних завдань, а також викликає як зацікавленість, так і занепокоєння серед науковців, викладачів і студентів. У статті розглянуті сучасні розробки у сфері ШІ в освіті, проаналізовано їхній вплив на навчальний процес та виявлені потенційні виклики. Підкреслено, що, використання ШІ потребує адаптації освітніх програм, розвитку цифрових навичок у викладачів і студентів, а також вирішення етичних питань, пов’язаних із використанням технологій. Крім того, запропоновано особливо звертати увагу на якість навчального контенту, який генерується ШІ: хоча штучний інтелект здатний швидко опрацьовувати інформацію, його алгоритми обмежені й не завжди можуть забезпечити інноваційні рішення чи глибоке розуміння навчальних завдань. Проведений аналіз досліджень, зокрема робіт Яна Лекуна (Yann LeCun) та Пітера Норвіга (Peter Norvig), свідчить про великий потенціал ШІ в освіті. Окрім того, зазначається, що українські дослідники також зробили значний внесок у розвиток методик використання ШІ у вітчизняному освітньому середовищі. У статті розглянуто такі адаптивні навчальні платформи як Coursera, Khan Academy і Duolingo, що використовують алгоритми машинного навчання для індивідуалізації навчального процесу і здатні автоматично генерувати додаткові завдання для студентів та оцінювати їхні знання, що сприяє покращенню результатів навчання. Проаналізовано важливість пошуку балансу між застосуванням інноваційних технологій і збереженням провідних цінностей освітнього процесу, спрямованих на розвиток особистості та суспільства в цілому