Значення показників гармонійності розвитку крижово-куприкового відділу хребта в дітей із порушеннями функції тазових органів

Abstract

Порушення функції тазових органів у педіатричній популяції у вигляді хронічного закрепу є частим розладом діяльності шлунково-кишкового тракту, поширеним у всьому світі. До 1/3 дітей віком від 6 до 12 років засвідчують наявність у них хронічних закрепів. Нормальне функціонування сечового міхура безпосередньо залежить від його іннервації, у т.ч. сакральний парасимпатичний центр, тому будь-яка аномалія розвитку або дисплазія крижового відділу хребта може супроводжуватися його дисфункцією, однією з проявів якої може бути міхурово-сечовідний рефлюкс. Мета – оцінити величину сакрального індексу в нормі та в педіатричних пацієнтів, які страждають на хронічні порушення дефекації різного генезу і міхурово-сечовідний рефлюкс, для визначення прогностичного значення й частоти сакральної дисплазії залежно від патології. Матеріали і методи. Дослідження побудовано за схемою «випадок–контроль». Залучено 338 пацієнтів віком від 3 до 14 років, які перебували на стаціонарному обстеженні й лікуванні в умовах Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні протягом 2020–2024 рр. Усіх пацієнтів за показаннями обстежено рентгенологічно, за потреби з контрастним навантаженням, шляхом виконання знімків у прямих і бокових проєкціях. Серед усіх обстежених у 40 дітей не виявлено жодної патології, що дало змогу віднести їх до групи норми. У 265 пацієнтів визначено рентгенологічні ознаки хронічних закрепів органічного генезу (доліхосигма, доліхоколон, мегаколон тощо). Серед 33 обстежених виявлено міхурово-сечовідний рефлюкс І – ІІ – ІІІ ступенів. Результати. Доцільність застосування запропонованої модифікації коефіцієнта ККК, з урахуванням повної крижово-куприкової дистанції (DK) і відповідної вертикальної дистанції (RK) підтверджується зниженням їхніх величин у групах пацієнтів із закрепами і міхурово-сечовідним рефлюксом, що може бути використано як прогностичний критерій перебігу цих патологій. Висновки. Розпізнавання наслідків травматичного пошкодження куприка та його можливого типу фізіологічного варіанта будови, що набуває важливості в загальному оцінюванні розвитку крижово-куприкового відділу хребта, слід проводити перед кожним розрахунком крижової кривизни в індивідуальній черзі. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.