<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Навчальні видання каф. внутрішньої та сімейної медицини</title>
<link>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/94</link>
<description>підручники, методичні рекомендації, навчальні матеріали</description>
<pubDate>Thu, 30 Apr 2026 13:22:51 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-30T13:22:51Z</dc:date>
<item>
<title>Практична гастроентерологія: використання інгібіторів протонної помпи в лікуванні шлунково-кишкових кровотеч з верхніх відділів травного каналу</title>
<link>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/1048</link>
<description>Практична гастроентерологія: використання інгібіторів протонної помпи в лікуванні шлунково-кишкових кровотеч з верхніх відділів травного каналу
Чернобровий, В. М.; Мелащенко, С. Г.; Чернобровый, В. Н.; Мелащенко, С. Г.; Chernobrovyi, V. M.; Melashchenko, S. H.
50% кровотеч з верхніх відділів травного тракту викликані виразковою хворобою. Кислотосупресивна терапія інгібіторами протонної помпи (ІПП) на додаток до ендоскопічного гемостазу є кращою стратегією для зниження частоти рецидивів кровотечі, необхідності хірургічного втручання, переливання крові, але не смертності. Є кілька режимів (залежно від дози, шляху введення, частоти прийому) використання ІПП в такій ситуації. Пацієнтам з високим ризиком розвитку повторної кровотечі необхідно призначати 80 мг омепразолу (Пантопразолу, езомепразолу) внутрішньовенно струйно з наступним безперервним вливанням в дозі 8 мг / год протягом 72 годин. У менш загрозливих станах досить більш рідкісних призначень і навіть перорального прийому. Після виписки зі стаціонару пацієнти зазвичай приймають одинарну або подвійну дозу ІПП кожного дня протягом терміну, обумовленого основним діагнозом.
</description>
<pubDate>Sat, 01 Jan 2011 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/1048</guid>
<dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
