https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4943 Wed, 15 Apr 2026 01:53:01 GMT 2026-04-15T01:53:01Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11670 Молекулярно-патоморфологічні маркери запальних кардіоміопатій у матеріалі ендоміокардіальної біопсії Скорук, А. Г.; Рудь, А. А. Розглянуто сучасні підходи до вивчення молекулярно-патоморфологічних маркерів запальних кардіоміопатій у матеріалі ендоміокардіальної біопсії. Проаналізовано наукові публікації останніх років, присвячені морфологічним, імуногістохімічним та молекулярно-біологічним методам дослідження міокарда при міокардиті. Висвітлено роль традиційних гістологічних критеріїв та їх обмеження у діагностиці запальних уражень міокарда. Розглянуто застосування імуногістохімічних маркерів для ідентифікації клітинних компонентів запального інфільтрату, зокрема Т лімфоцитів та макрофагів, а також значення визначення експресії прозапальних цитокінів у тканині міокарда. Проаналізовано можливості молекулярно-біологічних методів, зокрема виявлення вірусної РНК у біоптатах, для встановлення етіології міокардиту та проведення диференціальної діагностики між інфекційними та імунно опосередкованими формами запального процесу. Узагальнено дані щодо використання мультиоміксних підходів, які дозволяють визначати молекулярні профілі запалення та ідентифікувати нові біомаркери патологічного процесу в міокарді. Установлено, що інтеграція морфологічних, імуногістохімічних та молекулярних методів дослідження сприяє підвищенню точності морфологічної діагностики запальних кардіоміопатій і створює передумови для подальшого розвитку персоналізованих підходів до прогнозування перебігу захворювання. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11670 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11423 Cortisol as a key factor in the development of post-traumatic stress disorder and the role of melatonin in the neuroprotection of this condition Byshek, M. Yu.; Berezovskyi, A. M.; Piliponova, V. V.; Sorokoumov, V. P.; Fedorchenko, O. V.; Bondar, S. A.; Terekhovskyi, A. I. Cortisol is the most important glucocorticoid hormone, the stimulation of which is clearly organized by the hypothalamic-pituitary adrenal axis, and the secretion itself is provided by the adrenal cortex. It plays a key role in various physiological processes. Cortisol dysfunction due to chronic stress has serious consequences for many body systems and is characterized by hyperactivity of the hypothalamic pituitary-adrenal axis and disruption of the amygdala-cortico-hippocampal circuit - a trigger for post-traumatic stress disorder. Understanding the multifaceted mechanisms of the constant influence of this hormone is important, as it opens up prospects for mitigating the detrimental effects of traumatic disorders, for example, with the use of melatonin as part of adjuvant therapy. The purpose of the study was to analyze and summarize data from many years of research in the field of disorders arising from post-traumatic stress disorder, to deepen understanding of the importance of further directions and prospects for correcting body dysfunctions in this pathological condition. An analysis of modern publications from the scientometric databases Scopus, Web of Science, PubMed, and Google Scholar was conducted. The following keywords were searched in the PubMed database: “post-traumatic stress disorder”, “cortisol”, “hypothalamic-pituitary-adrenal axis”, “melatonin”, “acute and chronic stress”. Particular attention was paid to publications from the last 5 years to provide an analysis of modern scientific approaches. Additionally, classical studies were taken into account, which laid the foundation for further discoveries in this field. To gain a deeper understanding of the problem, articles were analyzed that included results from double-blind, randomized, placebo-controlled trials, data from meta-analyses and systematic reviews, and studies using biochemical methods to assess cortisol and melatonin levels. After collecting the literature, a critical analysis was conducted using statistical data processing tools. A comparative analysis method was used to evaluate the effectiveness of melatonin in regulating the hypothalamic-pituitary-adrenal axis and reducing symptoms of posttraumatic stress disorder. Particular attention was paid to studies examining the molecular mechanisms underlying cortisol's effects on the hippocampus and amygdala, as well as to works exploring the potential for neuroprotection with melatonin. We suggest that the use of exogenous melatonin can suppress cortisol secretion in patients with posttraumatic stress disorder and, as a result, reduce the frequency of side effects in the form of sleep dysfunction, but this issue requires further research. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11423 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11300 Роль PSEUDOMONAS AERUGINOSA серед контингенту хворих із бойовою травмою м’яких тканин Бенедіктова, Н. В.; Ксенчина, К. В.; Пархоменко, О. Г. В умовах війни в Україні, яка триває з 2014 року та загострилася у 2022 році, бойові травми стали значною медичною проблемою. Поранення, отримані внаслідок бойових дій, часто є відкритими, глибокими та забрудненими, що створює ідеальні умови для розвитку інфекційних ускладнень. Мікробіологічні дослідження відіграють ключову роль у діагностиці та лікуванні таких інфекцій, зокрема тих, що спричинені умовно-патогенними мікрорганізмами. Серед них Pseudomonas aeruginosa (P. aeruginosa) – грамнегативна бактерія, відома своїми високими адаптивними властивостями, зокрема резистентністю до антибіотиків. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11300 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/10808 Modern approaches to neuroprotection in traumatic brain injuries, cerebrovascular diseases, and cognitive impairments following antitumor therapy Hladkykh, F.; Liadova, T.; Matvieienko, M.; Karafulidi, O.; Zhuchenko, P. Background. With the increase in life expectancy, the number of patients with neurodegenerative diseases, particularly dementia, is rising. Concurrently, improving survival rates in cancer patients is accompanied by chemotherapy side effects, including cognitive impairments. Approximately 70% of patients after chemotherapy experience memory, attention, and multitasking problems, significantly affecting their quality of life. Objective of the study was to characterize contemporary approaches to neuroprotection in traumatic brain injuries, cerebrovascular diseases, and cognitive impairments following oncological treatment. Materials and Methods. Publications were selected from PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection, and Google Scholar, focusing on neuroprotection strategies for traumatic brain injury, cerebrovascular diseases, and cognitive impairments after cancer therapy. The review was prepared following PRISMA guidelines. Results. Neuroprotection in neurodegenerative and cerebrovascular diseases focuses on reducing oxidative stress, improving mitochondrial function, regulating excitotoxicity, and controlling neuroinflammation. A comprehensive approach that considers the neurovascular unit helps develop new therapeutic strategies for brain protection. Chemotherapy induces cognitive impairments through microglia activation, oxidative stress, and changes in cerebrovascular function. Psychostimulants, antidepressants, and anti-inflammatory drugs may improve cognitive functions, though their effectiveness requires further research. Combined strategies, including physical activity, cognitive-behavioral therapy, and pharmacotherapy, have shown potential for improving cognitive recovery after cancer treatment. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/10808 2025-01-01T00:00:00Z