https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/27 Tue, 07 Apr 2026 23:30:00 GMT 2026-04-07T23:30:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11268 Мукоепідермоїдна карцинома щитоподібної залози крізь призму клінічного випадку Паламарчук, А. В.; Апасова, Н. В.; Власенко, М. В. Первинна мукоепідермоїдна карцинома, що походить зі щитоподібної залози, є вкрай рідкісною патологією, на її частку припадає менше ніж 0,5% усіх пухлин щитоподібної залози; водночас вона частіше трапляється в жінок. Діагностика мукоепідермоїдної карциноми щитоподібної залози на доопераційному етапі є вкрай складною. У цьому клінічному випадку описано 37-річну пацієнтку, у якої під час УЗД щитоподібної залози було виявлено 2 утворення в правій частці (діаметром 19 мм та 38 мм) та три утворення в лівій частці діаметром по 4 мм. Усі виявлені утворення були класифіковані як EU-TIRADS 3 категорія. При цитологічному дослідженні пунктатів щитоподібної залози було запідозрено злоякісний процес (Bethesda 5), у зв’язку з чим, відповідно до клінічних рекомендацій, пацієнтці було проведено тиреоїдектомію. А за результатами гістологічного та імуногістохімічного дослідження було діагностовано мукоепідермоїдну карциному щитоподібної залози на тлі хронічного лімфоцитарного тиреоїдиту. Наш клінічний випадок показав, що ретельне гістологічне та імуногістохімічне дослідження кваліфікованим патологоанатомом, обізнаність лікарів про рідкісні карциноми щитоподібної залози дозволять встановити правильний діагноз і призначити адекватне лікування пацієнту. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11268 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11267 Маркери метаболічних порушень залежно від фенотипу ожиріння Серет, Т. В.; Власенко, М. В.; Степанюк, А. Г. Метаболічний синдром розглядається як одна з провідних медико-соціальних проблем сучасної охорони здоров’я, яка є викликом у XXI столітті. Поглиблене вивчення метаболічного профілю осіб з ожирінням дає змогу краще розуміти патофізіологію обмінних захворювань, вчасно виявляти групи підвищеного ризику та сприяти вдосконаленню профілактичних і лікувальних стратегій. Мета. На основі вивчення закономірностей змін маркерів метаболічних порушень залежно від фенотипу ожиріння розробити нові підходи до прогнозу та шляхи профілактики розвитку захворювань. Матеріали та методи. На базі Вінницького обласного клінічного ендокринологічного центру було обстежено 88 осіб (чоловіків — 25, жінок — 63). Середній вік обстеженої групи становив 37,42±11,77 року. В усіх пацієнтів було зібрано анамнез, проведено об’єктивне обстеження та лабораторне визначення показників вуглеводного й ліпідного обмінів, а також рівнів адипоцитокінів і провідних маркерів метаболічних порушень — співвідношення тригліцеридів до глюкози, лептину до тригліцеридів, лептину до ІМТ та лептину до адипонектину. На підставі отриманих результатів було створено базу даних у програмному пакеті Statistica 7. Результати. Усі пацієнти були розподілені на 4 клінічні групи відповідно до чотирьох фенотипів ожиріння (групи ФI, ФII, ФIII і ФIV). З метою визначення наявної інсулінорезистентності використовували співвідношення тригліцеридів до глюкози. Тригліцерид-глюкозний індекс перевищував референтні норми в пацієнтів усіх фенотипів ожиріння, що підтверджувало наявну інсулінорезистентність в обстежених пацієнтів. Рівень лептину при усіх фенотипах ожиріння був вищим за референтні значення (3,7-11,1 нг/мл). Рівень дипонектину стрімко знижувався з прогресуванням вісцерального ожиріння, запускаючи розвиток запальної реакції — лептинорезистентності. Для підтвердження лептинорезистентності в пацієнтів визначали співвідношення адипонектину до лептину, лептину до ІМТ та лептину до тригліцеридів. Аналізуючи отримані результати співвідношення адипонектину до лептину, було встановлено, що з прогресуванням маси тіла співвідношення адипонектину до лептину достовірно знижувалося. Зниження співвідношення адипонектину до лептину підтверджує наявність системного запалення і ризик розвитку серцево-судинної патології в пацієнтів зі збільшенням маси тіла. Коефіцієнт лептин/тригліцериди був найвищим у пацієнтів групи ФІІІ — 12,6±1,22 та достовірно відрізнявся від показників груп ФІ, ФІІ, ФІV і групи контролю (р≤0,05). Висновки. У пацієнтів з ожирінням за відсутності метаболічних порушень є необхідність визначати співвідношення лептину до тригліцеридів, адипонектину до лептину, а також тригліцеридів до глюкози з метою раннього виявлення груп ризику та початку профілактичних заходів. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11267 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11263 Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи з ендокринною патологією Вернигородський, В. С.; Власенко, М. В.; Паньків, В. І.; Крохмалюк, О. К.; Вернигородська, М. В.; Товкай, О. А.; Юзвенко, Т. Ю. Кількість первинно визнаних особами з інвалідністю за усіма причинами в Україні зросла з 38,8 на 10 тис. населення у 2022 р. до 61,7 на 10 тис. населення — у 2023 р. Усього визнано особами з інвалідністю в Україні у 2023 р. 230 685 осіб порівняно з 145 243 особами в 2022 р. Серед них причиною інвалідності визнана ендокринна патологія у 11 061 особи у 2023 р. проти 7344 осіб у 2022 р. Серед ендокринної патології цукровий діабет став причиною інвалідності у 7924 осіб у 2023 р. проти 5462 осіб у 2022 р. У статті розглядаються основні положення Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», в якій розроблено покроковий алгоритм з направлення особи на оцінювання. Наводиться перелік анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання. Описаний порядок направлення вперше на оцінку функціонування особи у конкретних ситуаціях. Наведена класифікація основних критеріїв життєдіяльності та ступенів їх вираженості, а також покроковий алгоритм оформлення особи на оцінювання повсякденного функціонування особи. Розглядаються критерії визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а також критерії визначення групи інвалідності хворим з ендокринопатіями (цукровий діабет, гіпотиреоз, хвороба Грейвса, акромегалія, синдром гіперкортицизму, нецукровий діабет, хронічна недостатність кори надниркових залоз). Оцінювання повсякденного функціонування при ендокринопатіях проводиться після повного адекватного лікування за критеріями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11263 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/8844 Препарати селена в лікуванні вузлових форм зоба Паламарчук, А. В. Останні роки спостерігається неухильне зростання кількості хворих з патологією щитоподібної залози (ЩЗ) серед населення, особливо вузлових форм. Переважна більшість це колоїдні проліферуючі вузлоутворення. До теперішнього часу специфічних консервативних методів лікування вузлово- го зобу не існує. ЩЗ має особливо високу потребу в селені, і належить до органів, в яких визна- чається найвищий рівень вмісту селену. Селен має широкий спектр дії. Він має анти- оксидантну і імуномодулюючу дію, стимулює апоптоз та механізми відновлення ДНК, протизапальну і кардіопротекторну дію, впливає наметаболізм ракових клітин. Селен необхідний для формування, активації і метаболізму гормонів ЩЗ. Тому для нормалізації структури і функції ШЗ повинно бути достатнє забезпе- чення організму селеном. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/8844 2021-01-01T00:00:00Z