<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3383">
<title>Автореферати дисертацій НДІ реабілітації осіб з інвалідністю</title>
<link>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3383</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4629"/>
<rdf:li rdf:resource="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4447"/>
<rdf:li rdf:resource="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4446"/>
<rdf:li rdf:resource="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4445"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-15T02:23:46Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4629">
<title>Циркадіанні ритми продукції мелатоніну і галектину-3 у хворих на остеоартроз: зв’язок з перебігом захворювання та ефективністю лікування</title>
<link>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4629</link>
<description>Циркадіанні ритми продукції мелатоніну і галектину-3 у хворих на остеоартроз: зв’язок з перебігом захворювання та ефективністю лікування
Гуменюк, Оксана Віталіївна
Дисертація присвячена удосконаленню діагностики та лікування остеоартрозу (ОА) колінних суглобів шляхом встановлення особливостей циркадіанних ритмів продукції мелатоніну та галектину-3, їх асоціації з клініко-лабораторними маркерами перебігу захворювання, якістю життя та ефективністю фармакотерапії. У хворих на ОА знижується екскреція 6-сульфатоксимелатоніну з сечею (в нічний період) та підвищується рівень галектину-3 в крові (без циркадіанного характеру), що достовірно асоціюється з посиленням больового синдрому, погіршенням фізичних функцій та якості життя, недостатньою клінічною відповіддю на стандартну фармакотерапію. Включення мелатоніну до схеми лікування ОА зменшує клінічні прояви і збільшує шанси досягнення WOMAC20.
</description>
<dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4447">
<title>Метаболічні фактори ризику у хворих на ревматоїдний артрит: зв'язок з перебігом захворювання та характером фармакотерапії</title>
<link>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4447</link>
<description>Метаболічні фактори ризику у хворих на ревматоїдний артрит: зв'язок з перебігом захворювання та характером фармакотерапії
Галютіна, О. Ю.; Galyutina, O. Y.
Дисертацію присвячено вивченню метаболічних факторів ризику (ГГЦ, дисліпідемії та СРП) серцево-судинної патології у хворих на РА та їх зв’язку з перебігом захворювання та характером фармакотерапії. Встановлено, що у хворих на РА є підвищення рівня ГЦ в крові та дисліпідемія, у вигляді зростання вмісту ТГ та зниження рівня ХС ЛПВЩ в крові. Доведено, що у хворих з максимальною активністю, тривалістю РА та ГГЦ має місце зменшення ЕЗВД ПА та збільшення активності ФВ, збільшення товщини КІМ ЗСА та кількості атеросклеротичних бляшок в ЗСА. Встановлено, що гіпертрофія міокарда ЛШ та діастолічна дисфункція частіше зустрічалися серед хворих з високим вмістом ГЦ, СРП та ФНП-α, високим значенням ШАХ та HAQ. Доведено, що виразність ББІМ у хворих на РА асоціюється з ГГЦ та маркерами запалення. Предикторами враження ССС у хворих на РА є високі показники активності РА (СРП, ФНП-α), рівні ГЦ в крові та зниження вмісту ХС ЛПВЩ.
</description>
<dc:date>2008-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4446">
<title>Гіпергомоцистеїнемія та інші метаболічні предиктори розвитку і перебігу ішемічного інсульту</title>
<link>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4446</link>
<description>Гіпергомоцистеїнемія та інші метаболічні предиктори розвитку і перебігу ішемічного інсульту
Безсмертна, Г. В.; Bessmertna, G. V.
Дисертація присвячена вивченню ролі гіпергомоцистеїнемії та інших метаболічних предикторів (дисліпідемія, запальний та антифосфоліпідний синдроми) в розвитку і перебігу ішемічного інсульту. На підставі узагальнення результатів комплексного обстеження 183 хворих з ЦВП (153 чоловіки з ішемічним інсультом і 30 – з ТІА) та 167 практично здорових осіб, серед хворих встановлено більш високу частоту (від 3 до 7 разів) підвищених рівнів гомоцистеїну, загального холестерину та тригліцеридів, високі значення маркерів запалення та антитіл до кардіоліпіну і бета-2 глікопротеїну 1. В гострому періоді інсульту тяжкий стан хворих асоціювався з високими рівнями С-реактивного білку та інтерлейкіну-6. Більш глибокий неврологічний дефіцит, порушення когнітивних функцій і зниження м’язової сили реєструвались у хворих з гіпергомоцистеїнемією, дисліпідеміями, наявністю маркерів запалення. Поєднання гіпергомоцистеїнемії з підвищеним вмістом С-реактивного білку та інтерлейкіну-6, а особливо з антифосфоліпідними антитілами є предиктором підвищеного ризику виникнення повторних інсультів.
</description>
<dc:date>2006-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4445">
<title>Профілактика та лікування місцевого больового синдрому ампутаційних кукс нижніх кінцівок</title>
<link>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4445</link>
<description>Профілактика та лікування місцевого больового синдрому ампутаційних кукс нижніх кінцівок
Безсмертний, Ю. О.; Bessmertniy, Yu. O.
Дисертація присвячена питанням профілактики та лікування місцевого больового синдрому ампутаційних кукс нижніх кінцівок шляхом поглибленого вивчення його патогенезу та диференційованого підходу в залежності від форми захворювання, особливостей клінічного перебігу, характеру протезування, даних фізіологічних і біохімічних досліджень. Встановлено раніше не описані форми місцевого больового синдрому ампутаційних кукс нижніх кінцівок: остеоміодистрофічний синдром, синдром кукси малогомілкової кістки, тунельні нейропатії, хронічний компартмент синдром. З’ясовано, що хронічний компартмент синдром, тунельні нейропатії, синдром кукси малогомілкової кістки розвиваються під впливом протезування на фоні порушень техніки ампутації та місцевих циркуляторних порушень, а остеоміодистрофічний синдром обумовлений причиною ампутації, характером ампутаційної пластики, особливостями перебігу післяампутаційного періоду та термінами протезування. Запропоновані способи профілактики й лікування різних клінічних форм місцевого больового синдрому.
</description>
<dc:date>2006-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
