https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3345 2026-04-04T19:16:40Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7738 Modern approaches to comprehensive assessment of the level of psychophysiological adaptation of students Serheta, I. V. 2023-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4385 Профілактична ефективність вінборону при гіпоксичних станах (експериментальне дослідження) Дякова, О. В. На лабораторних тваринах вивчали фармакопрофілактичну ефективність вінборону на моделях гострої та хронічної гіпоксиї. Встановлено, що вінборон, подібно до пентоксифіліну, справляє виразну протигіпоксичну дію на щурів та мишей в умовах гострих ГС. Це проявляється подовженням життя тварин, зниженням показника летальності та покращанням клінічної картини протікання ГС. Профілактичне одноразове введення вінборону білим мишам та щурам в оптимальних дозах (8 та 16 мг/кг в/о) на моделях Г замкнутого простору та гострої гіпобаричної Г підвищувало тривалість життя тварин на 58 та 104% відповідно (р ≤ 0,5). За показником антигіпоксичної активності (ЕД50) при Г замкнутого простору вінборон майже в 17 разів перевершує пентоксифілін. В умовах ХГГ з гіперкапнією профілактична дія вінборону проявляється підвищенням толерантності до фізичного навантаження, відновленням електричної стабільності міокарду, послаблюються розлади кровообігу, дистрофічні, проліферативні та склеротичні процеси в легенях, серці, печінці, нирках та наднирниках щурів. При цьому за рівнем профілактичної ефективності вінборон переважав пентоксифілін. Протигіпоксична дія вінборону при ГС реалізується за рахунок нормалізації біоенергетичних процесів та відновлення показників АОС. Водночас, протигіпоксична дія вінборону пов'язана з наявністю судиннорозширюючого ефекту. Вазоділататорна дія вінборону проявляється також зростанням редукованого мозкового кровотоку в умовах тромбоемболії. При цьому вінборон активує метаболічні процеси в головному мозку. Сукупність вказаних фармакологічних властивостей вінборону ймовірно 43 забезпечує достатньо високу антигіпоксичну дію вінборону на моделях гострих та хронічних ГС. 2005-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4371 Фізіолого-гігієнічна оцінка рухової активності студентів та шляхи її оптимізації Дреженкова, І. Л. В ході дисертаційного дослідження здійснена фізіолого-гігієнічна оцінка рухової активності студентів та розроблений комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію рухової активності та раціональну організацію рухової діяльності сучасної студентської молоді. Науково обґрунтовані гігієнічні нормативи рухової активності студентів, що справляють найбільш значущий сприятливий вплив на процеси формування стану здоров’я і адаптаційні можливості їх організму, а саме: величини добових енерговитрат – 9000-11000 кДж у дівчат і 11500-13500 кДж у юнаків; кількість локомоцій в добовому циклі – 14000-18000 кроків у дівчат і 1500019000 кроків у юнаків; тривалість динамічного компоненту в добовому бюджеті часу – 130-180 хв у дівчат і 140-190 хв у юнаків. Як шляхи оптимізації рухової активності студентської молоді визначено: здійснення постійного моніторингу та індивідуалізованої гігієнічної оцінки звичної рухової активності студентської молоді; урахування гігієнічних нормативів рухової активності студентів, які забезпечують вагомий сприятливий вплив на процеси формування стану їх здоров’я та обов’язкове досягнення їх значень у процесі організації навчального процесу; наукове обґрунтування та запровадження профілактично обумовлених стратегій організації повсякденної навчальної і позанавчальної діяльності, розроблених з 19 урахуванням значень гігієнічних нормативів рухової активності студентської молоді. 2016-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4368 Поліморфізм гену серотонінових рецепторів (5-htr2a) у хворих на ревматоїдний артрит: зв'язок з клінічними проявами та ефективністю лікування Процюк, Л. О. Дисертаційна робота присвячена новому вирішенню актуального наукового завдання у галузі клінічної медицини, а саме ревматології, щодо розробки алгоритму персоніфікованої діагностичної тактики для виявлення груп хворих на РА з несприятливим перебігом захворювання на основі вивчення поліморфізму гену серотонінових рецепторів 5НТ2А, його зв’язку з клінічним перебігом РА та ефективністю лікування, що є підґрунтям для ранньої оптимізації лікувально-реабілітаційних заходів. Виявлено, що хворі з генотипом ТС і GG характеризуються значно вищим рівнем больових відчуттів, більшою кількістю болісних суглобів та високою активністю запального процесу, більшою тривалістю вранішньої скутості та наявність прискореної інвалідизації, суттєвим погіршенням показників якості життя та наявністю ознак тривожності у поєднанні з симптомами депресії, тоді як для хворих з генотипом ТТ властиве домінування больового синдрому над запальним компонентом, переважання ознак депресії в поєднанні з симптомами тривожності та астенії. Ефективність лікування, працездатність та якість життя хворих на РА залежать від варіанту поліморфних ділянок промоторного регіону гену 5-HTR2A Т102С і A-1438-G. Найкращою ефективність лікування, працездатність та якість життя виявилася серед хворих з генотипом СС, поліморфних ділянок Т102С гену, і АА, поліморфних ділянок A-1438-G гену. 2017-01-01T00:00:00Z