https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/141 статті, матеріали конференцій 2026-04-07T10:46:27Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11626 Розвиток навичок самоменеджменту у здобувачів медичної освіти в контексті цифрової трансформації освітнього процесу. Григорцевич, А. В.; Дамзін, О. С.; Ходак, Т. В. Сучасний розвиток освітньої галузі відбувається в умовах інтенсивної глобалізації та цифрової трансформації, що значно змінюють принципи та методи підготовки майбутніх фахівців у сфері охорони здоров’я. Сучасна ситуація у світі вимагає від них безперервного саморозвитку, уміння управляти собою та використовувати власний творчий потенціал [1]. У цих умовах особливого значення набуває розвиток навичок самоменеджменту у здобувачів медичної освіти, які сприяють «ефективній самоорганізації, самоконтролю, саморефлексії та професійному розвитку. Від їх рівня залежить не лише успішність навчання, але й готовність до подальшої професійної адаптації у швидкозмінному медичному середовищі. Знання швидко втрачають актуальність, тому лише вміння самостійно здобувати нову інформацію, критично її оцінювати та ефективно використовувати в професійній діяльності дозволяє фахівцю залишатися конкурентоспроможним і адаптивним до нових викликів [2]. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11625 Ethnic and sex characteristics of the structure and location of the hyoid bone. Stelmashchuk, P. O.; Rutska, I. A.; Zalevskyi, L. L.; Damzin, O. S.; Hryhortsevych., A. V.; Стельмащук, П. О.; Руцька, І. А.; Залевський, Л. Л.; Дамзін, О. С.; Григорцевич, А. В. Anatomical, anthropological and clinical studies have increasingly paid attention to the study ofthe variability ofthe structure and spatial location ofthe hyoid bone in different populations. The hyoid bone is a key structure involved in ensuring the functions of breathing, swallowing and speech, and its morphological features are important for otolaryngology, dentistry, maxillofacial surgery and forensic practice. Current data indicate the presence ofsignificant ethnic and gender differences in the shapes and spatial location of the hyoid bone, which can affect clinical manifestations and complications in pathological processes. A significant array of morphometric studies has been accumulated, but they are often limited to individual samples, which creates the need to systematize information about the ethnic and gender features ofthis bone structure. The aim ofthe article is to summarize current data on anatomical and morphological differences ofthe hyoid bone depending on gender and ethnicity. To achieve this goal, an analysis ofpublications in the international scientific databases PubMed, Scopus, Web of Science and Google Scholar was conducted. Works from the last 10 years were included that covered the morphometric parameters and spatial orientation ofthe hyoid bone in different population groups. The analysis demonstrated the presence of pronounced sex differences, which were manifested by larger body and horn sizes in men compared to women. At the same time, ethnic characteristics determined the variability in shape, angles and relationships with adjacent anatomical structures. It was found that in representatives of Asian populations, the hyoid bone is characterized by a more horizontal position and shorter large horns, while in Caucasian groups it has a relatively more massive structure and a more pronounced angle ofinclination. Some studies indicate a correlation between the anatomical parameters ofthe hyoid bone and facial type, which opens up prospects for the integration ofmorphological and cephalometric methods. The generalization ofthe obtained results shows that ethnic and gender characteristics of the hyoid bone are systemic in nature, manifesting themselves both in size and spatial position, and should be taken into account when planning surgical interventions, assessing airway patency, and conducting forensic identification. В анатомічних, антропологічних та клінічних дослідженнях дедалі більше уваги приділяється вивченню варіабельності будови та просторового розташування під’язикової кістки у різних популяціях. Під’язикова кістка є ключовою структурою, яка бере участь у забезпеченні функцій дихання, ковтання та мовлення, а її морфологічні особливості мають значення для отоларингології, стоматології, щелепно-лицевої хірургії та судово-медичної практики. Сучасні дані свідчать про наявність істотних етнічних і статевих відмінностей у формах та просторовому положенні під’язикової кістки, що може впливати на клінічні прояви та ускладнення при патологічних процесах. Накопичено значний масив морфометричних досліджень, однак вони часто обмежуються окремими вибірками, що створює необхідність систематизації відомостей про етнічні та тендерні особливості цієї кісткової структури. Метою статті є узагальнення сучасних даних щодо анатомо-морфологічних відмінностей під’язикової кістки залежно від статі та етнічної належності. Для досягнення цієї мети проведено аналіз публікацій у міжнародних наукових базах даних PubMed, Scopus, Web of Science та Google Scholar. Включалися роботи останніх 10 років, що висвітлювали морфометричні параметри та просторову орієнтацію під’язикової кістки у різних популяційних групах. Аналіз продемонстрував наявність виражених статевих відмінностей, які проявлялися більшими розмірами тіла та рогів кістки у чоловіків порівняно з жінками. Водночас етнічні особливості визначали варіативність у формі, кутах та взаємовідношеннях із суміжними анатомічними структурами. Виявлено, що у представників азійських популяцій під’язикова кістка характеризується більш горизонтальним положенням та коротшими великими рогами, тоді як у європеоїдних групах вона має відносно масивнішу будову та більш виражений кут нахилу. Окремі дослідження вказують на кореляцію між анатомічними' параметрами під’язикової кістки та типом обличчя, що відкриває перспективи інтеграції морфологічних і цефалометричних методів. Узагальнення отриманих результатів свідчить, що етнічні та тендерні особливості під’язикової кістки мають системний характер, проявляються як у розмірах, так і у просторовому положенні, і повинні враховуватися при плануванні хірургічних втручань, оцінці прохідності дихальних шляхів та проведенні судово-медичної ідентифікації. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11623 Модернізація навчального процесу на кафедрі анатомії людини Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова згідно з потреб ринку праці. Шевченко, В. М.; Логвіненко, В. А.; Булько, І. В.; Очеретна, Н. П. Вже п’ятий рік в Україні триває відчайдушна і кровопролитна війна за незалежність. За цей час, десятки тисяч захисників і захисниць України набули важких порушень здоров’я, втратили кінцівки, мають проблеми зі слухом, зором та іншими функціями, що спричинені травмами та стресом або мають психічні розлади (посттравматичний стресовий синдром, депресія, тривожні розлади, панічні атаки) та змушені вчитися жити у нових реаліях. Це важкий і довгий шлях, на якому трапляються сумніви у власних силах, відчай і нав’язливі думки про те, а чи варто взагалі продовжувати жити. В Україні стрімко розвивається нова сфера реабілітації функцій і систем організму – ерготерапія, метою якої є повернути пацієнту максимальну незалежність, покращити якість життя та адаптувати його до навколишнього середовища за допомогою цілеспрямованих практичних дій та вправ. Особливо важлива вона зараз для реабілітації військових та цивільних після травм та захворювань [1]. 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11622 Фундаментальне значення анатомії в системі професійної освіти студентів стоматологічного факультету. Булько, М. П.; Булько, І. В.; Очеретна, Н. П. Сучасна стоматологія характеризується високим рівнем технологізації, широким впровадженням хірургічних, імплантологічних та естетичних методик, що висуває підвищені вимоги до фундаментальної медичної підготовки майбутніх лікарів. Провідне місце в цій підготовці належить анатомії людини, як базовій дисципліні, що формує просторове мислення, клінічну логіку та розуміння взаємозв’язків між структурами організму. Особливої значущості анатомічні знання набувають у стоматологічній практиці, де лікар щоденно працює в анатомічно складній та функціонально насиченій щелепно-лицевій ділянці [1, с. 91]. Недостатнє розуміння топографії нервів, судин, фасцій і м’язів може призводити до ятрогенних ускладнень, зниження якості лікування та професійних помилок. У зв’язку з цим постає необхідність переосмислення ролі анатомії в системі професійної освіти стоматологів та її більш тісної інтеграції з клінічними дисциплінами. 2026-01-01T00:00:00Z