ФПО. Кафедра неврології та нейрохірургії

Morphologicalassociations between white matter disease and index stroke lesion

2025-12-08T12:16:16Z

Morphologicalassociations between white matter disease and index stroke lesion Bartiuk, R.S.; Moskovko, S.P.; Smolko, D.G.; Smotrytska, T.V.; Zheliba, L.M.; Marunkevych, Y. Yu. The aim of the research is to investigate the associations between white matter disease (WMD) parameters and index stroke lesion characteristics in patients with acute stroke. There are a number of studies that have examined the effect of WMD on the consequences of cerebral stroke, but few of them have addressed the issues of its effect on stroke focus parameters. The aim of the study is to establish relationships between WMD parameters and stroke focus characteristics in patients with acute cerebral stroke. 294 consecutive patients with acute stroke were enrolled. All participants underwent magnetic resonance imaging (MRI) and computed tomography (CT). Assessment for WMD markers and index stroke lesion parameters as well as clinical-neurological testing were performed. Statistical analysis was performed using the jamovi project (2022). Jamovi (Version 2.2.5) [Computer Software]. Sydney, Australia. In the multivariable analysis, WMD grade 3 significantly associated with stroke volume (b = 30.0; 95% CI 3.6 - 56.5, p = 0.026), more severe brain edema (OR = 2.4; 95% CI 1.0 - 5.8, p = 0.047). Irregular shape of WMD associated with brain edema (b = 0.4; 95% CI 0.1 - 0.7, p = 0.019) and ischemic penumbra growth (b = -0.7; 95% CI 1.2 - -0.1, p = 0.014). Patients with severe WMD had significantly higher prevalence of hemorrhagic transformation: 2 (3%) vs 29 (13%), p < 0.05 and more often had neuroimaging evidence of previous stroke lesions: 3 (5%) vs 34 (32%), p <0.001. Thus, WMD characteristics are independent predictors of larger index stroke volume, brain edema growth, early ischemic changes preceding thrombolytic therapy and hemorrhagic transformation of ischemic stroke lesion, which is important for better prognosis and preventive strategies

Невропатичний свербіж шкіри: практичні аспекти діагностики та лікування

2025-12-08T11:46:20Z

Невропатичний свербіж шкіри: практичні аспекти діагностики та лікування Свістільнік, Р.В.; Поліщук, Д.С.; Московко, Г.С.; Желіба, Л.М. Свербіж є міждисциплінарним провідним симптомом численних захворювань, а також діагностичною і терапевтичною проблемою. На відміну від гострого, хронічний свербіж є проявом різних хвороб, який зазвичай важко лікується. Мета роботи – проаналізувати та систематизувати основні сучасні наукові джерела, присвячені проблемам поширення, патогенезу, діагностики та лікування невропатичного свербежу шкіри. Здійснено аналіз наукової літератури з використанням таких міжнародних баз даних: Scopus, Web of Science, Cochrane, PubMed, ReseachGate, Science Direct, Embase, Google Scholar. Для дослідження було відібрано наукові праці, опубліковані упродовж останніх семи років та останні публікації з досліджуваної теми (незалежно від давності). Поширеність хронічного свербежу в загальній популяції протягом життя становить 22%. Дві третини населення похилого віку відчувають цей симптом. Свербіж може бути проявом дерматологічного або недерматологічного захворювання. Серед них невропатичний свербіж є новою сферою наукових інтересів та залишається маловивченим. Його визначають як свербіж, спричинений ушкодженням соматосенсорної нервової системи, частка якого становить приблизно 8-19% хронічних дерматозів. Цей стан охоплює широкий спектр неврологічних захворювань. Інтенсивний свербіж може призвести до циклу свербіж–розчісування, складного відчуття, подібного до болю, з рефлекторною реакцією, що спричиняє стрес та погіршує якість життя. Попри те, що нейропатичний біль є об›єктом розробки ліків, нейропатичний свербіж досі залишається поза межами схваленої терапії.

Girth body dimensions in ukrainian men and women with multiple sclerosis

2025-12-08T11:33:34Z

Girth body dimensions in ukrainian men and women with multiple sclerosis Gunas, M.M.; Moskovko, G.S.; Zavrelovska, I.V.; Koliadenko, S.V.; Kordon, Yu.V; Ocheretna, O.L.; Strii, V.V. Multiple sclerosis is a chronic autoimmune disease of the central nervous system, accompanied by a wide range of neurological disorders. Somatic characteristics of patients, in particular anthropometric indicators, can play a role in the clinical course of the disease and its prognosis. The study of body composition in patients of different sexes allows us to identify potential gender features that can be useful for a personalized approach to diagnosis and treatment. The relevance of the study is due to the need for a comprehensive understanding of the relationships between somatotypological parameters and neurodegenerative processes. The aim of the study is to establish the characteristics and gender differences in body circumference dimensions in young Ukrainian men and women with multiple sclerosis with varying degrees of disability. Body circumference dimensions were determined in 35 Ukrainian men and 59 young women with multiple sclerosis with mild, moderate and moderately severe impairments. The initial body circumference dimensions of 82 practically healthy Ukrainian men and 101 women of similar age were taken from the data bank of the National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya Research Center. Statistical analysis was performed in the “Statistica 6.0” license package using non-parametric evaluation methods. When comparing body circumference dimensions between practically healthy men or women and those with multiple sclerosis, numerous significant or trends in differences were established: in all groups of sick men and women – larger values of the circumferences of the forearm and lower leg and foot; in all groups of male patients – larger values of the upper arm circumference; in all groups of patients and women – larger values of the hand, waist and chest circumferences on exhalation; in most groups of male and female patients – larger values of other girth sizes of the upper, lower limbs and trunk. Between male or female patients with multiple sclerosis, numerous significant or trends of differences were established only for the girths of the upper limb and trunk in men (smaller values in patients with moderate disorders compared to mild and moderately severe disorders). Between male and female patients with multiple sclerosis, pronounced manifestations of sexual dimorphism of all girth sizes of the upper limbs and trunk were established (significantly larger values in male patients of the general group, with mild and moderately severe disorders).

Транскраніальна магнітна стимуляція в терапії хронічного головного болю напруги: теорія і практика

2025-12-08T11:04:44Z

Транскраніальна магнітна стимуляція в терапії хронічного головного болю напруги: теорія і практика Маслій, В.П.; Боєнко, Д.О.; Фікс, Д.О. Головний біль напруги (ГБН) є найпоширенішим видом первинного головного болю, його хронічна форма значно знижує якість життя пацієнта і важко піддається лікуванню. Мета цієї оглядової статті полягає в аналізі новітнього методу лікування – транскраніальної магнітної стимуляції (TМС) – та в оцінці його ефективності у терапії хронічного головного болю напруги (ХГБН). Пошук літератури здійснений у базах даних із високим імпакт-фактором. Ключовими словами були «головний біль напруги» та «транскраніальна магнітна стимуляція». Крім того, проаналізовано рекомендації BASH (British association for the study of headache). На основі даних досліджень, проведених в останні 10 років, ми отримали результати, що свідчать про позитивний вплив ТМС на лікування ХГБН. Спостерігалося значне зниження інтенсивності головного болю за шкалою цифрової оцінки (NRS – Numerical Rating Scale). Зокрема перед та після лікування пацієнти оцінювали свій біль за 10-бальною шкалою, де 0 – відсутність болю, 10 – нестерпний біль. Отже, оцінка за шкалою NRS значно знизилася з 5 до 1. Також спостерігалося підвищення порогів ноцицептивної збудливості. Пацієнти повідомляли про зменшення частоти головного болю, покращення загального самопочуття та якості життя, включно зі зниженням ознак тривоги та поліпшенням психологічного стану. На основі аналізу суб’єктивних та об’єктивні показників можемо зробити висновок, що застосування низькочастотної ТМС є ефективним методом лікування хронічного головного болю напруги. У перспективі доцільно продовжувати дослідження задля розкриття більших можливостей ТМС та її ширшого впровадження в клінічну практику в Україні