Кафедра педіатрії №1

Інтермедичний журнал (Intermedical journal)

2025-12-12T11:15:35Z

Інтермедичний журнал (Intermedical journal) Мазур, О. Г.; Ткаченко, А. А.; Просвітлюк, В. О. Вступ. Перинатальний період є надзвичайно важливим для розвитку людини та відзначається інтенсивними процесами нейро- генезу. Саме в цей час нервова система критично вразлива до різноманітних факторів ризику, які можуть заважати нормальному розвитку та порушувати її функції. Мета. Визначити фактори ризику та з`ясувати зв`язок між перебігом перинатального періоду та виникненням віддалених наслід- ків у дітей з психоневрологічними станами. Малеріали та методи дослідження. Проведений ретроспективний аналіз 45 виписок амбулаторних карт дітей, які проходили амбулаторне лікування та реабілітацію в Центрі комплексної реабілітації з приводу психоневрологічних порушень. В ході роботи використані клініко-анамнестичні та аналітико-статичтичні методи дослідження Результати. Аналіз перинатального періоду показав, що більшість дітей народилися від І–ІІ вагітностей. Найбільше ускладнень під час вагітності спостерігалося в групі дітей з ДЦП, де домінували загроза переривання, екстрагенітальні патології, кольпіт та хорі- онамніоніт. Пологи здебільшого були фізіологічними, але часто ускладнювалися обвиттям пуповиною та слабкістю пологової діяль- ності. Серед пренатальних факторів ризику формування психоневрологічних станів ключовими є ускладнений перебіг вагітності та пологів. Глибока недоношеність асоціюється з ДЦП і вроджені вади розвитку нервової системи, тоді як пізня недоношеність частіше пов’язана з розладами психіки і поведінки. Оцінка за шкалою Апгар <3 балів значимо корелює з ризиком ДЦП, тоді як 4–7 балів – із розладами психіки і поведінки. У неонатальному періоді найчастіше діагностували гіпоксично-ішемічну енцефалопатію, вроджені вади розвитку та внутрішньоутробні інфекції, причому гіпоксично-ішемічна енцефалопатія частіше зустрічалася у дітей з ДЦП і вроджені вади розвитку нервової системи, а внутрішньоутробні інфекції – у дітей з ДЦП і розладами психіки. Висновки. Перинатальний період є критично важливим для формування здоров’я дитини, оскільки саме в цей час завершуються ключові етапи розвитку організму та починається адаптація до позаутробного життя. Вплив несприятливих факторів у цей період може мати довготривалі наслідки для фізичного, когнітивного та психічного здоров’я, підкреслюючи необхідність ретельного моні- торингу, своєчасної діагностики та профілактики.

Paediatric Surgery (Ukraine)

2025-12-12T11:09:56Z

Paediatric Surgery (Ukraine) Русак, П. С.; Толстанов, О. К.; Чорнопищук, Н. П.; Русак, С. О.; Конопліцька, А. П.; Килимник, Т. М. Виразково-некротичний ентероколіт (ВНЕК) є однією з провідних причин смертності та ургентних хі- рургічних втручань у неонатальному періоді. Актуальним залишається вдосконалення підходів до діагнос- тування і лікування цієї патології для поліпшення результатів. Мета – проаналізувати клінічний перебіг, діагностичні підходи і тактику лікування новонароджених із ВНЕК на основі ретроспективного аналізу та окремих клінічних спостережень. Матеріали і методи. Проаналізовано дані 138 новонароджених дітей із ВНЕК, яких лікували впродовж 2013-2023 рр., з них 34 (24,6%) дитини прооперовано, ці випадки більш детально проаналізовано. Прове- дено розбір клінічних випадків дітей із ВНЕК. Застосовано загальноклінічні, лабораторні, інструменталь- ні, гістологічні та статистичний методи. Результати. Серед 138 дітей із ВНЕК консервативне лікування проведено 104 (75,4%) пацієнтам зі стадією І або ІІ, прооперовано 34 (24,6%) дитини, померло 25 (18,1%) дітей. Більшість прооперованих мали ВНЕК ІІІ А (52,9%) та ІІІ Б (41,2%) стадій. У 94,1% прооперованих дітей гестаційний вік був <36 тижнів, у 79,4% маса тіла становила <2000 г. Основними лабораторними змінами в дітей із ВНЕК ІІІ Б стадії були: підви- щений лейкоцитоз, анемія, зниження білка та альбуміну, підвищення рівня сечовини. УЗД та рентгеноло- гічні методи підтвердили діагноз та ускладнення захворювання. Бактеріальний моніторинг виявив пато- генну мікрофлору у 85,7% хворих із ВНЕК ІІІ Б стадії. Основними хірургічними методами були лапароцентез, лапароскопія, лапаротомія. Післяопераційна летальність становила 23,5%. Розглянуто два клінічні випадки дітей із ВНЕК, де описано дискутабельні моменти. Висновки. ВНЕК залишається тяжким ускладненням неонатального періоду, що потребує мультидис- циплінарного підходу до діагностування і лікування. Наведені клінічні випадки показують доцільність індивідуалізованого підходу до ведення пацієнтів із ВНЕК. Немає універсальної хірургічної тактики в лі- куванні ВНЕК, необхідні подальші дослідження, зокрема, впливу перенесеної COVID-19 під час вагітнос- ті на новонароджених, особливо на гемостатичні порушення в них. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження пого- джено локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Конфлікт інтересів відсутній.

Сучасна педіатрія (Україна) (Modern pediatrics. (Ukraine)

2025-12-12T10:34:03Z

Сучасна педіатрія (Україна) (Modern pediatrics. (Ukraine) Чорнопищук, Н. П.; Яблонь, О. С.; Конопліцька, А. П.; Русак, С. О.; Чорнопищук, Р. М.; Мельничук, П. С. Харчування відіграє важливу роль у розвитку, здоров’ї, успішності та працездатності дітей.Мета – дослідити, як зміни раціону після реформування системи харчування в закладах дошкільної та шкільної освіти впливають на здоров’я дітей різних вікових груп.Матеріалитаметоди. У дослідженні взяли участь 216 опитаних батьків, що надали інформацію про 309 дітей дошкільного і/або шкільного віку, яких поділено на дві групи: 1-ша група – діти до 6 років (n=64); 2-га група – діти від 6 років (n=245). Застосовано такі методи досліджен-ня: аналіз медичної літератури (PubMed, UpToDatе), анкетування та статистичні.Результати. Після впровадження реформи харчування в закладах освіти найбільш помітними та значними змінами є зменшення вмісту солі та цукру в стравах, а також збільшення кількості клітковини. Діти дошкільного віку достовірно частіше дотримуються здорового харчування вдо-ма порівняно з дітьми шкільного віку (в 1,3 раза). Загалом 52% дітей мають підтримку хоча б одного з батьків у питаннях правильного харчування поза навчальним закладом, при цьому діти 1-ї групи – частіше, але без достовірної різниці. Перехід до нового раціону є легшим для дітей молод-шого віку (в 1,4 раза). Після реформування найбільш якісні зміни здоров’я серед дітей 1-ї групи відзначаються в зниженні частоти блювання (в 1,6 раза) та в послабленні проявів закрепів/діареї (в 1,3 раза), а в 2-ї групі – у зменшенні проявів печії (в 1,5 раза) та абдомінального болю (в 1,2 раза).Висновки. Реформа системи харчування в закладах дошкільної та шкільної освіти позитивно вплинула на здоров’я дітей, особливо за умови підтримки родини і дотримання правильного харчування вдома.Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Paediatric Surgery (Ukraine)

2025-12-12T10:24:56Z

Paediatric Surgery (Ukraine) Назарчук, О. А.; Русак, П. С.; Чорнопищук, Р. М.; Дениско, Т. В.; Вовк, І. М.; Гребенюк, Д. І.; Скрипка, А. С.; Чорнопищук, Н. П. Лікування гострих і хронічних ран із критичною колонізацією рановими патогенами залишається сер- йозною проблемою, яка з кожним роком стає все більш загрозливою у зв’язку з глобальною проблемою антибіотикорезистентності. Мета – вивчити антимікробну активність сучасного антисептика полігексаніду та антимікробних біо- матеріалів на його основі щодо домінуючих збудників ранових інфекцій. Матеріали та методи. Антимікробні властивості розчину полігексаніду вивчено на клінічних штамах S. aureus із фенотипом MLS E. coli, XDR K. pneumoniae, XDR P. aeruginosa, XDR A. baumannii та контрольних штамах S. aureus ATCC 25923, E. coli ATCC 25922, K. pneumoniae ATCC 708603, P. aeruginosa ATCC 27853, A. baumannii ATCC ВАА-747 стандартними методами з визначенням мінімальної інгібуючої концентрації (МІК) і мінімальної бактерицидної концентрації (МЦК), розрахунком бактерицидного індексу активності антисептика (БЦ ІАА). Активність ранових покриттів, що містили полігексаметиленгуанідин-гідрохлорид (ПГМГ-ГХ) і полігексаметилен-бігуанід (ПГМГ), визначено методом дифузії в агар із реєстрацією та по- рівнянням зон затримки росту. Результати. Найчутливішими до дії антисептика виявилися MLS-резистентні штами золотистого ста- філококу: МІК і МЦК полігексаніду становили в середньому 22,69±4,6 мкг/мл і 40,55±8,57 мкг/мл, відпо- відно. Значення МІК для S. aureus було нижчим за таке для E. coli в 1,97 раза, для K. pneumoniae – в 1,78 раза, для A. baumannii – у 2,97 раза, для P. aeruginosa – у 3,9 раза. МЦК полігексаніду для клінічних штамів золо- тистого стафілококу мали найнижчі значення і достовірно відрізнялися від таких щодо E. coli у 2,21 раза, K. pneumoniae – в 1,99 раза, A. baumannii – у 3,4 раза, P. aeruginosa – у 4,52 раза. БЦ ІАА ПГМГ мали найвищі значення для клінічних штамів золотистого стафілококу (24,7), клебсієл (12,4) і кишкової палички (11,2). Ранові покриття з вмістом ПГМГ-ГХ і ПГМГ показали високі антимікробні властивості відносно референт- ного та клінічних штамів S. aureus, E. coli, K. pneumoniae. Референтні і клінічні штами псевдомонад вияви- лися найменш чутливими до ранових покриттів із полігексанідом. Висновки. Препарат ПГМГ для іригації ран і ПГМГ-вмісні пов’язки та ПГМГ-ГХ володіють високими протимікробними властивостями щодо найпоширеніших видів ранових патогенів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.