https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/29 2026-04-15T09:35:24Z 2026-04-15T09:35:24Z . Патерсон, Г’ю М Дінс, кріс Хіміч, С.Д. https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11201 2025-12-13T12:24:44Z 2025-01-01T00:00:00Z

Загальна та невідкладна хірургія: основні теми: посібник зі спеціалізованої хірургічної практики: 7-е видання . Патерсон, Г’ю М; Дінс, кріс; Хіміч, С.Д. «Загальна та невідкладна хірургія: основні теми» — це коротке, сучасне і практичне видання для молодих лікарів і досвідчених фахівців, яким потрібно освіжити знання з хірургії, а також для студентів-хірургів, що готуються до іспитів, зокрема FRCS. Сьоме видання було відредаговано й повністю перероблено авторитетними експертами у своїх галузях і містить перелік посилань на актуальні джерела та відповідні ресурси. Посібник охоплює широкий спектр тем, що стосуються всіх сфер хірургічної практики та є важливими для покращення результатів лікування пацієнтів. До таких тем належать удосконалення якості невідкладної хірургії, оцінювання нових технологій в діагностиці й лікуванні, ефективне використання найсучаснішої літератури з хірургії та вплив людського чинника. Видання є частиною серії «Посібник зі спеціалізованої хірургічної практики» та основним джерелом інформації для молодих лікарів, лікарів-інтернів, а також для студентів, які опановують загальну хірургію, і тих, хто готується до іспитів, зокрема FRCS. У кожному посібнику серії узагальнено ключові питання певної вузької спеціальності в хірургії і надано науково обґрунтовані рекомендації для практичної діяльності. • Охоплює важливі теми, яких немає в інших посібниках із хірургії, що важливо для покращення результатів хірургічного лікування. • Стислий і легкий для сприйняття — ідеально підходить для підготовки до іспитів або підвищення кваліфікації. • Повністю оновлений актуальними даними про найновіші розробки, питання менеджменту й оперативні втручання. • Міжнародний склад авторів забезпечує широке висвітлення тем. • Доказові рекомендації для хірургічної практики. Нове в цьому виданні: • Розділи, присвячені новим хірургічним технологіям і покращенню якості невідкладного хірургічного лікування. • Усі розділи переглянуто й оновлено. Зміст книги Загальна та невідкладна хірургія: основні теми: посібник зі спеціалізованої хірургічної практики: 7-е видання / ред. Г’ю М. Патерсон, Кріс Дінс Передмова редакторів серії Передмова редакторів Доказова практика в хірургії Автори 1. Оцінювання хірургічних доказів 2. Періопераційний догляд та відновлення після операції 3. Організаційні заходи та покращення якості в невідкладній загальній хірургії 4. Оцінювання стану пацієнта та хірургічний ризик 5. Післяопераційний та інтенсивний супровід хірургічного пацієнта 6. Харчування в хірургії 7. Грижі живота 8. Хірургія шиї в роботі хірурга загального профілю 9. Людський чинник та безпека пацієнта в хірургії 10. Принципи донорства органів і трансплантації 11. Раннє оцінювання гострого живота 12. Перфорації верхніх відділів травного каналу 13. Гостра неварикозна кровотеча у верхніх відділах травного каналу 14. Невідкладні стани панкреатобіліарної системи 15. Гострі захворювання тонкої кишки та апендикса 16. Невідкладні стани товстої кишки 17. Аноректальні невідкладні стани 18. Невідкладні стани в дитячій хірургії 19. Організація лікування травми в загальній хірургії 20. Абдомінальний сепсис та абдомінальний компартмент-синдром 21. Ускладнення після баріатричної хірургії, з якими звертаються до загального хірурга, та рекомендації для загального хірурга при проведенні операції у пацієнта з ожирінням 22. Впровадження нових технологій в хірургічну практику Покажчик

2025-01-01T00:00:00Z Хіміч, С.Д. Поліщук, І.В. Малишевський, І.О. Фуніков, В.А. Ольхомяк, О.О. https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/10811 2025-12-01T11:15:18Z 2025-01-01T00:00:00Z

Морфофункціональні особливості стану жирової тканини фасцій та м’язів у людей з ожирінням Хіміч, С.Д.; Поліщук, І.В.; Малишевський, І.О.; Фуніков, В.А.; Ольхомяк, О.О. Мета роботи – порівняти будову жирової клітковини та м’язової тканини в людей з різною масою тіла. Актуальність дослідження полягає в з’ясуванні особливостей змін архітектоніки жирової тканини залежно від збільшення маси тіла та у визначенні їхнього значення для розуміння рівня безпечності проведення хірургічних утручань у пацієнтів з різними ступенями ожиріння. Нами досліджено будову жирової тканини corpus adiposum lumbogluteale, підшкірної жирової клітковини стегна, m. gluteus maximus і m. biceps femoris у 30 осіб обох статей віком 40–60 років, які раптово померли від ускладнень гіпертонічної хвороби та мали різний ступінь первинного ожиріння, а також у 10 осіб із нормальною масою тіла, які загинули від механічних травм. Мікропрепарати розподілили на п’ять груп: 1-ша група (контрольна) – гістологічні препарати, отримані від померлих осіб із нормальною масою тіла; 2-га – з надлишковою масою тіла; 3-тя – з першим ступенем ожиріння; 4-та – з другим та 5-та – з третім ступенем ожиріння. Встановлено, що зі збільшенням ступеня ожиріння відбувається збільшення розмірів адипоцитів, а також зменшення товщини і кількості міжчасточкових перетинок жирової тканини сідничної ділянки та стегна. На тлі прогресування ожиріння у скелетних м’язах з’являються жирові клітини, що супроводжується заміною м’язових волокон і зменшенням відносного об’єму м’язової тканини. За характером гістологічних змін при різних ступенях ожиріння одночасно виявляються два види ожиріння – гіпертрофічне і гіперпластичне, причому останнє переважає на початкових етапах розвитку ожиріння. Зі збільшенням ступеня ожиріння прогресивно зростають дистрофічні та компенсаторно-пристосувальні зміни в скелетній м’язовій тканині, знижуючи її функціональні можливості. Морфологічні особливості жирової тканини, фасціальних футлярів і прошарків сідничної ділянки та стегна при ожирінні створюють умови для масивного поширення гострих гнійно-запальних процесів у разі їхнього виникнення, адже ожиріння є фактором ризику розвитку хірургічної інфекції, зокрема після абдомінальних хірургічних утручань.

2025-01-01T00:00:00Z Горовий, В.І. Шапринський, В.О. Хіміч, С.Д. Костюк, О.Г. Верба, М.А. https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/10798 2025-12-01T08:41:11Z 2025-01-01T00:00:00Z

Історичні аспекти впровадження симультанної передочеревинної герніопластики та відкритої простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу Горовий, В.І.; Шапринський, В.О.; Хіміч, С.Д.; Костюк, О.Г.; Верба, М.А. Вступ. У статті представлено основні етапи впровадження передочеревинного доступу при виконанні симультанної передочеревинної герніопластики у хворих на пахвинну грижу. Враховуючи те, що в даний час відбувається швидкий розвиток лапароскопічних та роботизованих технік простатектомії, показано беззаперечне місце в урологічній практиці симультанної передочеревинної герніопластики та відкритої простатектомії. Мета дослідження: представити основні етапи впровадження симультанної передочеревинної герніопластики та відкритої простатектомії (залобкової та черезміхурової) у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу. Матеріали та методи. Пошук літературних джерел проводився із застосуванням бази даних Medline від PubMed та Google Scholar за останні 10 років за ключовими словами і словосполученнями англійською мовою: open simple transbladder and retropubic prostatectomy, simultaneous preperitoneal inguinal hernioplasty. Результати дослідження та їх обговорення. З отриманих даних у пошукових медичних наукових базах стає зрозумілим, що етапи впровадження симультанної передочеревинної герніопластики та відкритої простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу були і залишаються досить актуальними. Показана необхідність використовувати не лише передочеревинну пахвинну герніопластику місцевими тканинами, але і доповнювати її встановленням синтетичного сітчастого імплантату. Висновки. Симультанна передочеревинна герніопластика при виконанні простатектомії має не лише економічний, але і психологічний ефект, а також сприяє покращенню якості життя хворого. А тому подальші дослідження виконання симультанної передочеревинної герніопластики сітчастим протезом під час відкритої залобкової та черезміхурової простатектомій є актуальними та перспективими. Introduction. The article presents the main stages of the introduction of preperitoneal access when performing simultaneous preperitoneal hernioplasty in patients with inguinal hernia. Considering that laparoscopic and robotic prostatectomy techniques are currently undergoing rapid development, simultaneous preperitoneal hernioplasty and open prostatectomy have an undeniable place in urological practice. The purpose of the study: to present the main stages of simultaneous preperitoneal hernioplasty and open prostatectomy (pubic and transvesical) in patients with benign prostatic hyperplasia and inguinal hernia. Materials and methods. The literature search was conducted using the Medline database from PubMed and Google Scholar for the last 10 years using keywords and phrases in English: open simple transbladder and retropubic prostatectomy, simultaneous preperitoneal inguinal hernioplasty. Results and their discussion. From the obtained data in searchable medical scientific databases, it becomes clear that the stages of implementation of simultaneous preperitoneal hernioplasty and open prostatectomy in patients with benign prostatic hyperplasia and inguinal hernia were and remain quite relevant. The need to use not only preperitoneal inguinal hernioplasty with local tissues, but also to supplement it with the installation of a synthetic mesh implant is shown. Conclusions. Simultaneous preperitoneal hernioplasty during prostatectomy has not only an economic, but also a psychological effect, and also contributes to the improvement of the patient’s quality of life. Therefore, further studies of simultaneous preperitoneal hernioplasty with a mesh prosthesis during open pubic and transvesical prostatectomy are relevant and promising. текст

2025-01-01T00:00:00Z Стояновський, І.В. Хіміч, С.Д. https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/10793 2025-12-01T08:22:25Z 2025-01-01T00:00:00Z

Застосування системи контрольованого відведення калу для запобігання забрудненню рани при некротичному фасціїті промежини та періанальної області Стояновський, І.В.; Хіміч, С.Д. Мета роботи – оцінити ефективність системи контрольованого відведення випорожнень для зниження ризику контамінації ран у пацієнтів із некротизуючим фасциїтом промежини, періанальної ділянки та геніталій; проаналізувати доцільність її застосування для полегшення післяопераційного догляду та пластичного закриття ран. Проведено аналіз результатів лікування 150 пацієнтів із некротизуючим фасциїтом за період 1999–2024 років у клініках Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Серед них у 21 (14%) пацієнта патологічний процес локалізувався у періанальній ділянці та промежині. Для оцінки ефективності методик догляду за ранами провели порівняльний аналіз результатів у пацієнтів, яким зробили традиційну колостомію, спроби аутодермопластики без контролю калового забруднення та застосування систем контрольованого відведення випорожнень. Ускладнення догляду та пластичного закриття ран у ділянці промежини та періанальної ділянки пов’язані з їхнім частим забрудненням фекаліями, що призводить до неуспішних спроб аутодермопластики та тривалого загоєння вторинним натягом. Використання тимчасової колостоми дозволяло виконати пластичне закриття, але подовжувало лікування в середньому на 6 тижнів та супроводжувалось додатковими незручностями для пацієнта. У двох пацієнтів (9,5%) застосовано систему контрольованого відведення випорожнень, що забезпечило надійну ізоляцію рани від забруднень, успішну аутодермопластику та швидке загоєння (до 11 діб). Використання системи контрольованого відведення випорожнень у лікуванні некротизуючого фасциїту промежини та періанальної ділянки є ефективним методом профілактики фекальної контамінації ран. Це дозволяє успішно виконати пластичне закриття ран, спростити післяопераційний догляд та уникнути створення тимчасової колостоми.

2025-01-01T00:00:00Z