https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/26 2026-05-07T10:51:13Z 2026-05-07T10:51:13Z Chorna, V. V. Gumeniuk, N .I. Kryvetska, N. V. Nesterova, S. Yu. Ishchenko, O. V. https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11723 2026-05-05T09:21:45Z 2026-05-01T00:00:00Z

Retrospective comparative analysis of ophthalmic injury patterns, surgical management, and medical rehabilitation of military personnel across different regions Chorna, V. V.; Gumeniuk, N .I.; Kryvetska, N. V.; Nesterova, S. Yu.; Ishchenko, O. V. In the context of intensive hostilities, early diagnosis of ophthalmic injuries, well-defined patient routing, and a multidisciplinary approach to treatment are of critical importance. Most injuries are caused by blast, shrapnel, and fragment mechanisms, resulting in high-energy penetrating wounds, extensive destruction of ocular anatomical structures, and combined craniofacial trauma. The purpose of this study was to perform a retrospective comparative analysis of international and national scientific evidence and to analyze the structure of ophthalmic injuries and the specific features of surgical management among military person¬nel in different regions of Ukraine. The study sought to identify regional variations in the patterns and severity of ocular trauma, the extent and tactical approaches of surgical interventions, and to evaluate the influence of injury mechanisms, timeliness of specialized ophthalmic care, and organizational aspects of patient routing on clinical outcomes. Materials and methods. The study employed content analysis of national and interna¬tional scientific sources, as well as systematic literature review, analytical, and statistical research methods. The analysis was based on data from 78 military personnel who received treatment in two regions of Ukraine. Results. Prevalence and nature of ocular injuries: in both cohorts, the most frequently recorded injuries were penetrating globe injuries with intraocular foreign bodies (17.1 % in Haisyn and 33.3 % in Cherkasy) and traumatic cataracts (11.4 % and 11.1 %, respectively), indicating the significant role of mechanical, including penetrating, trauma in the development of severe ophthalmic complications. The incidence of burns and open wounds was lower: in Haisyn, both accounted for 8.6 %, whereas in Cherkasy, open wounds were detected in 29.6 % of patients and burns were absent. Ocular contusions were less common, occurring in 2.9 % of cases in Haisyn and 22.2 % in Cherkasy. Regional differences: in the second cohort (Cherkasy), the proportion of ocular injuries with intraocular foreign bodies (33.3 vs. 17.1 % in Haisyn) and open wounds (29.6 vs. 8.6 %) was significantly higher, indicating a more severe injury profile and a greater prevalence of penetrating trauma. The frequency of ocular contusions (22.2 %) and the decreased incidence of purulent endophthalmitis (7.4 vs. 14.3 % in Haisyn) reflect different trauma mechanisms and variations in the course of complications. Prevalence of surgical interventions: in the first sample (Haisyn), the most frequently performed procedures were “other surgical interventions” - 40.0 %, foreign body removal – 20.0 %, evisceration and surgical wound management – 14.3 % each, lens extraction with implantation - 11.4 %. In the second sample (Cherkasy), surgical wound management predominated – 46.9 %, intraocular foreign body removal was performed in 21.9 % of cases, lens extraction – in 9.4 %, evisceration – in 6.25 %, and other interventions – in 15.5 %. Conclusions. Timely integration of early surgical intervention, coordination of a multidisciplinary team, and implementation of modern rehabilitation approaches significantly improve anatomical and functional outcomes, reduce the risk of vision and eye loss, and promote more effective social and professional reintegration of affected military personnel.

2026-05-01T00:00:00Z Чоpна, В. В. Тихолаз, С. І. Манжос, Е. О. Михайлюк, Г. Т. Матусевич, Л. М. https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11714 2026-05-04T15:42:38Z 2026-05-01T00:00:00Z

Роль латинської мови у професійній підготовці бакалаврів медсестринства в закладах вищої освіти: сучасний аспект Чоpна, В. В.; Тихолаз, С. І.; Манжос, Е. О.; Михайлюк, Г. Т.; Матусевич, Л. М. Медичні сестри є ключовою ланкою системи охорони здоров’я, без якої неможливе ефективне формування, підтримання, збереження та відновлення здоров’я населення. У сучасних умовах розвитку медичної науки та реформування системи охорони здоров’я особливої ваги набуває якісна професійна підготовка медичних сестер, яка передбачає не лише формування практичних навичок, а й ґрунтовну термінологічну компетентність. Латинська мова є фундаментом медичної термінології та слугує універсальним засобом фахової комунікації в медицині, що підтверджується працями багатьох науковців. Мета роботи полягає у дослідженні ролі латинської мови у процесі підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю I5 «Медсестринство», спеціалізацією I5.01 «Медсестринство» шляхом запровадження науково обґрунтованої, економічно вигідної, професійно- орієнтованої та ефективної моделі навчання в умовах єдиного медичного і соціального простору між закладами вищої освіти та охорони здоровʼя, установами соціального. Дослідження провoдили на підставі вивчення вітчизняних та зарубіжних наукових праць з використанням баз даних PubMed і Google Scholar за період 2014-2025 рр., бібліосемантичного, аналітичного, систематичного методів. Дослідження показало, що вивчення латинської мови є важливим елементом професійної підготовки бакалаврів медсестринства в медичних закладах вищої освіти. Воно сприяє формуванню термінологічної компетентності, підвищенню точності виконання клінічних процедур, розвитку логічного та клінічного мислення, а також забезпечує ефективну комунікацію в мультидисциплінарній медичній команді. Дослідження ролі латинської мови у професійній підготовці медичних сестер є не лише актуальним, а й стратегічно важливим напрямом сучасної медсестринської освіти, оскільки сприяє формуванню професійної мовленнєвої компетентності, розвитку клінічного мислення, підвищенню конкурентоспроможності випускників на європейському ринку праці та загальному підвищенню якості медсестринської освіти і професійної діяльності загалом.

2026-05-01T00:00:00Z Чоpна, В. В. Дегтяренко, Х. С. Дем’янюк, А. С. Гуменюк, Н. І. Ангельська, В. Ю. https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11710 2026-05-05T09:15:42Z 2026-04-01T00:00:00Z

Потенціал застосування безпілотних літальних апаратів під час воєнних конфліктів як один із головних пріоритетів під час медичної евакуації Чоpна, В. В.; Дегтяренко, Х. С.; Дем’янюк, А. С.; Гуменюк, Н. І.; Ангельська, В. Ю. Тактична медична допомога на полі бою (Tactical Combat Casualty Care, TCCC) спрямована на максимізацію виживання поранених у бойових умовах шля хом своєчасного надання невідкладної допомоги безпосередньо на місці події та ефективної організації евакуації до наступних рівнів медичного забезпечення. Повномасштабна війна в Україні актуалізувала необхідність упровадити іннова ційні технології, зокрема використання безпілотних літальних апаратів (БпЛА), для забезпечення швидкої, безпечної та автономної евакуації поранених із зон підви щеного ризику. Мета. Узагальнити сучасні наукові дані щодо використання БпЛА в тактичній домедичній евакуації в умовах бойових дій, оцінити їх ефективність та сформувати принципи тріажу для інтеграції дронів у систему TCCC. Методи й матеріали дослідження. Пошук наукових джерел здійснювався в базах даних PubMed, Scopus, Google Scholar та вітчизняних ресурсах із використанням ключо вих слів MEDEVAC, drone, TCCC, military medicine. До аналізу включено 23 публіка ції за період 2011–2025 рр. Результати дослідження. Свідчать, що впровадження БпЛА в систему тактичної медицини має значний потенціал щодо оптимізації евакуаційних процесів, зниження ризику для медичного персоналу та підвищен ня загальної ефективності тактичної догоспітальної допомоги. Висновки. Вод ночас технічні виклики, пов’язані з обмеженою вантажопідйомністю, автономніс тю енергозабезпечення та вразливістю до засобів радіоелектронної боротьби, потребують подальших інженерних удосконалень і розробки захищених систем управління.

2026-04-01T00:00:00Z Чоpна, В. В. Гуменюк, Н. І. Ангельська, В. Ю. Поляруш, В. В. https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11700 2026-04-28T12:40:48Z 2026-04-01T00:00:00Z

Роль симуляційної медицини у формуванні професійних компетентностей здобувачів медичної освіти, зокрема майбутніх парамедиків Чоpна, В. В.; Гуменюк, Н. І.; Ангельська, В. Ю.; Поляруш, В. В. Сучасна система медичної освіти перебуває в умовах стрімких змін, зумовлених розвитком медичних технологій, зростанням вимог до якості медичної допомоги та необхідністю забезпечення безпеки пацієнтів. У цих 299 умовах традиційні підходи до підготовки майбутніх лікарів, що базуються переважно на теоретичному навчанні та обмеженій клінічній практиці, потребують суттєвого оновлення. Особливої актуальності набуває формування професійних компетентностей здобувачів медичної освіти, які охоплюють не лише глибокі фахові знання, а і практичні навички, клінічне мислення, комунікацію, командну роботу та здатність приймати рішення в умовах стресу. Симуляційна медицина є одним із найбільш ефективних інноваційних освітніх інструментів, що допомагає інтегрувати теоретичні знання з практичною діяльністю без ризику для пацієнта. Використання симуляційних технологій - від тренажерів і манекенів до високореалістичних клінічних сценаріїв - створює безпечне навчальне середовище для відпрацювання професійних умінь, помилок та їхнього аналізу. Це сприяє поступовому й системному формуванню ключових професійних компетентностей на різних етапах підготовки майбутнього лікаря. Особливе значення симуляційна медицина має в умовах міждисциплінарної підготовки здобувачів медичної освіти, оскільки даєзмогу моделювати реальні клінічні ситуації із залученням знань із фундаментальних, клінічних та медико-соціальних дисциплін. Такий підхід забезпечує наближення освітнього процесу до реальної практики охорони здоров’я та відповідає сучасним міжнародним стандартам медичної освіти. Наше дослідження, як викладачів кафедри медицини катастроф та військової медицини в ролі симуляційної медицини у формуванні професійних компетентностей здобувачів медичної освіти є актуальним та необхідним для подальшого вдосконалення освітнього процесу в закладах вищої медичної освіти. Основна частина. Симуляційне навчання в системі медицини катастроф, військової медицини та екстреної медичної допомоги спрямоване на формування комплексних професійних компетентностей, що включають клінічні знання, практичні навички, тактичне мислення, командну взаємодію та психологічну стійкість. Особливе значення симуляційні технології мають для відпрацювання алгоритмів дій у невідкладних станах та під час масового надходження постраждалих. Використання високореалістичних манекенів, симуляторів травми, сценаріїв тактичної медицини (TCCC, TECC), а також імітації роботи бригади екстреної медичної допомоги дає змогу здобувачам освіти відпрацьовувати навички первинного та вторинного огляду, сортування постраждалих (triage), зупинки масивних кровотеч, забезпечення прохідності дихальних шляхів, проведення серцево-легеневої реанімації, інфузійної терапії та евакуації пацієнтів. Моделювання надзвичайних ситуацій, таких як дорожньо-транспортні пригоди з великою кількістю потерпілих, вибухова травма, вогнепальні поранення, хімічні та біологічні загрози, сприяє розвитку клінічного мислення та навичок прийняття рішень у стресових умовах. Симуляційні заняття дають змогу 300 майбутнім лікарям навчитися швидко оцінювати обставини, визначати пріоритети надання допомоги, діяти відповідно до сучасних клінічних протоколів і стандартів екстреної медицини. Важливою перевагою симуляційної медицини є формування навичок міжпрофесійної взаємодії та командної роботи. Під час сценарного моделювання відпрацьовується комунікація між членами медичної бригади, взаємодія з рятувальними службами, військовими підрозділами та іншими екстреними структурами. Це особливо актуально для медицини катастроф, де злагодженість дій команди безпосередньо впливає на рівень виживаності постраждалих. Важливим є впровадження інструментальних методів дослідження, зокрема алгоритмів ургентної сонографії. FAST-УЗД є швидким, неінвазивним і високоефективним методом первинної оцінки постраждалих із політравмою, особливо в умовах обмеженого часу та ресурсів. Інтеграція цього протоколу в навчальні симуляційні сценарії дає змогу майбутнім лікарям опанувати навички раннього виявлення внутрішніх кровотеч у черевній, плевральній та перикардіальній порожнинах. У контексті медицини катастроф та військової медицини FAST-протокол та еFAST-протокол відіграють ключову роль у прийнятті тактичних рішень щодо подальшої евакуації або хірургічного втручання. Симуляційне відпрацювання УЗД-діагностики сприяє формуванню клінічного мислення та вмінню інтерпретувати ультразвукові знахідки в умовах стресу. Симуляційне навчання з FAST-протоколу підвищує готовність медичного персоналу до роботи в польових умовах та зонах бойових дій, а також є дієвим інструментом під час проведення сортування в масовому випадку. Окрім технічних умінь, симуляційне навчання сприяє розвитку «soft skills»: лідерства, відповідальності, стресостійкості, етичного мислення та професійної поведінки в екстремальних умовах. Аналіз сценаріїв і дебрифінг після занять дають змогу здобувачам освіти усвідомити власні помилки, покращити саморефлексію та підвищити рівень готовності до реальної професійної діяльності. Висновок. Впровадження симуляційної медицини в освітній процес кафедр медицини катастроф, військової медицини та екстреної медичної допомоги є необхідною умовою підготовки конкурентоспроможного лікаря, здатного ефективно діяти в умовах надзвичайних ситуацій і зберігати життя пацієнтів.

2026-04-01T00:00:00Z