Abstract:
Резюме. Сучасні знання судової медицини щодо вогнепальної травми є досить обмеженими, оскільки кожного року на ринок виходять нові моделі зброї та набоїв до неї, що відповідно потребує проведення експериментальних досліджень у даному напрямі. Окремо варто відзначити стрімкий розвиток зброї нелетальної дії, роботи з дослідження якої у світовій науковій літературі є нечисленними.
Мета роботи. Визначення особливостей формування тимчасової пульсуючої порожнини при пострілі впритул з пістолета «Форт-12РМ» в одягнений у бавовняний трикотажний одяг імітатор людського торса.
Матеріали та методи. З метою досягнення поставленої задачі були виготовлені 12 імітаторів людського торса, яких одягли в бавовняні футболки. Надалі виконувалася серія пострілів з використанням нікельованого пістолета «Форт-12РМ», спорядженого патронами .45 Rubber. Для визначення об’єму травматичної дії снаряду проводився поперечний (відносно ранового каналу) розріз пошкодження з формуванням блоків товщиною 1 см, після чого їх фотографували та використовували загальноприйняті методи обчислення.
Результати. Встановлено, що найменша глибина проникнення кулі склала 4 см, тоді як найбільша становила 6 см. На досліджуваних моделях тимчасова порожнина мала найбільші розміри на глибині зрізу, починаючи від 3 см до 5 см. Пік сили травмуючої дії припадав на глибину близько 4 см.
Висновки. Отримані дані надалі можна застосувати не тільки для поповнення теоретичних знань щодо ранової балістики й уявлення про процеси, що виникають під час проходження кулі в людському тілі, але й для практичних цілей, як-от ідентифікація вогнепальної зброї, набоїв, визначення дистанції пострілу тощо. Важливим є проведення подальших досліджень з використанням інших видів зброї, одягу, імітаторів інших частин тіла та різних дистанцій пострілу.
