Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Сергета, І. В. | |
dc.contributor.author | Серебреннікова, О. А. | |
dc.contributor.author | Теклюк, Р. В. | |
dc.date.accessioned | 2020-02-03T08:55:13Z | |
dc.date.available | 2020-02-03T08:55:13Z | |
dc.date.issued | 2018 | |
dc.identifier.citation | Когнітивно-мотиваційні детермінанти формування здоров’язберігаючих компетенцій школярів у контексті провідних положень сучасної профілактичної медицини та соціальної педіатрії / Сергета І. В., Серебреннікова О. А.,Теклюк, Р. В. // Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології Липень/Вересень.- 2018.- Том 12.- №3.- С. 59-60. | uk_UA |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4315 | |
dc.description.abstract | Встановлено, що показники інтернальності локусу контролю, власної відповідальності за здоров’я та бажання старшокласників більше знати про здоров’я є вагомими когнітивно-мотиваційними детермінантами здорового способу життя сучасних школярів, оскільки пов’язані з широким спектром як позитивних, так і негативних форм поведінки, пов’язаної із здоров’ям. Інтернальний локус контролю має зв’язок, насамперед, із засудженням ризикованих форм поведінки. Підлітки, які беруть на себе відповідальність за власне життя, як правило, схильні уникати шкідливих звичок, однак, не роблять якихось виражених кроків у напрямку до свідомого формування здорового способу життя. Готовність нести відповідальність за власне здоров’я декларується більшістю старшокласників, що доводять дані наших досліджень, проведені в динаміці останніх 15 років. Результати кореляційного аналізу вказують на те, що дівчата, котрі декларують особисту відповідальність за здоров’я, схильні уникати ризикованих форм поведінки, тоді як юнаки, декларуючі відповідальність за власне здоров’я, часто не відображають це переконання у реальних діях. Цілком неочікуваною є інформація про те, що ці ж юнаки доволі часто дотримуються питань гендерної рівності у питанні щодо визначення віку готовності до народження дитини та піклування про неї. Висловлене дівчатами небажання отримати додаткову інформацію з тем, пов’язаних зі здоров’ям, повинно викликати прискіпливу увагу, оскільки воно виявляє найбільш проблемну групу старшокласниць, котрі не мають достатніх медико-санітарних знань, не сформували позитивного ставлення до здоров’я як провідної цінності життя. Серед юнаків висловлене небажання поглибити свої знання про здоров’я пов’язане лише з однією загрозливою тенденцією – юнаки часто не вважають за потрібне дізнаватись нову інформацію про здоров’я, тому що здоров’я не є провідною цінністю їхнього життя. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
dc.publisher | Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології Липень/Вересень 2018 | uk_UA |
dc.subject | когнітивно-мотиваційні детермінанти | uk_UA |
dc.subject | здоров’язберігаючі компетенції | uk_UA |
dc.subject | сучасна профілактична медицина | uk_UA |
dc.subject | соціальна педіатрія | uk_UA |
dc.title | Когнітивно-мотиваційні детермінанти формування здоров’язберігаючих компетенцій школярів у контексті провідних положень сучасної профілактичної медицини та соціальної педіатрії | uk_UA |
dc.type | Thesis | uk_UA |