Зв’язок складу кишкової мікробіоти з антропометричними показниками ожиріння у дорослих: огляд літератури.

Abstract

У свою чергу, кишкова мікробіота (КМ) людини розглядається як’один із провідних регуляторів травлення й метаболізму, імунної відповіді та підтримання цілісності кишкового бар’єра, і зазнає змін при метаболічних порушеннях, пов’язаних з ожирінням. Сучасні дані демонструють наявність асоціацій між певними варіантами складу мікробіоти та антропометричними показниками жирової маси, такими як індекс маси тіла (ІМТ), окружність талії та розподіл жирової тканини. Водночас вік, вплив факторів раннього періоду життя, харчування, спосіб життя та етнічна належність істотно модифікують як склад кишкової мікробіоти, так і ризик ожиріння, що робить цей взаємозв’язок надзвичайно складним і контекст-залежним. Метою цієї статті було узагальнити сучасну літературу щодо асоціації між складом кишкової мікробіоти та антропометричними маркерами ожиріння у дорослих. Матеріали та методи. За допомогою наративного огляду проаналізовано статті, опубліковані за останні 10 років у базах PubMed, Scopus та Google Scholar; на підставі відповідності змісту й ключових слів були відібрані дослідження, присвячені взаємозв’язкам між кишковою мікробіотою та антропометричними показниками у людини. Проаналізовані роботи послідовно демонструють зв’язки між кількісним вмістом окремих бактеріальних таксонів, загальним різноманіттям мікробіоти та антропометричними показниками, такими як ІМТ, окружність талії, співвідношення талія/стегна і відсоток жирової маси. Окрім маси тіла, якість дієти є одним із провідних чинників, що визначають і склад мікробіоти, і вираженість ожиріння: більш «здорові» харчові патерни асоціюються зі сприятливішими мікробіотичними профілями незалежно від розмірів тіла. Дані щодо метаболічно здорового ожиріння свідчать, що в осіб з подібними антропометричними показниками, але виразно відмінними профілями мікробіоти можуть спостерігатися різко контрастні метаболічні фенотипи. Інформація про крайні стани харчового статусу (нервова анорексія, високий рівень тренованості в спортсменів, надмірна маса тіла/ожиріння) демонструє, що стан мікробіоти відображає не лише загальну масу тіла, а й глибші характеристики складу тіла, зокрема співвідношення м’язової та жирової тканини. Дослідження з різних регіонів світу показують, що національне та етнічне походження, традиційні особливості харчування та соціальні детермінанти істотно впливають на формування «регіональних» мікробіотичних підписів ожиріння, тоді як взаємодія бактеріальних і грибкових спільнот та рівень фізичної активності додатково підвищують складність цієї картини. Методологічна неоднорідність (зокрема використання різних платформ секвенування, підходів до аналізу даних та визначень ожиріння), а також переважання перехресних дизайнів ускладнюють порівняння результатів і не дозволяють робити переконливі висновки щодо причинно-наслідкових зв’язків. Отже, наявні дані свідчать про стійкий, але гетерогенний зв’язок між складом кишкової мікробіоти та ожирінням у дорослих, який істотно модулюється віком, • статтю, типом і якістю харчування, метаболічним профілем, етнічною належністю та особливостями способу життя. Необхідні подальші добре сплановані проспективні та інтервенційні дослідження зі стандартизованою оцінкою мікробіоти та детальною антропометричною характеристикою, щоб уточнити причинні шляхи й ідентифікувати валідні, надійні та популяційно-специфічні мікробні біомаркери ожиріння та пов’язаного з ним кардіометаболічного ризику. In turn, the human gut microbiota (GM) has emerged as a major regulator of digestion and metabolism, immunity and intestinal barrier maintenance, and it is altered in metabolic disorders associated with obesity. Emerging evidence shows associations between specific microbiota compositions and anthropometric measures of adiposity, such as BMI, waist circumference and body fat distribution. Concurrently, age, early-life exposures, diet, lifestyle and ethnicity strongly modify both gut microbiota composition and obesity risk, making this relationship highly entangled and context-specific. The objective of this article was to summarise recent literature regarding the association between gut microbiota composition and anthropometric markers of obesity in adults. Materials and methods. Articles published in the last 10 years in PubMed, Scopus and Google Scholar were reviewed using a narrative review approach; based on the relevance of their content and keywords, studies focusing on gut microbiota-anthropometry associations in humans were selected. The studies examined consistently show relationships between the abundance of specific bacterial taxa, overall microbiota diversity and anthropometric measurements such as BMI, waist circumference, waist-to-hip ratio and body fat percentage. Beyond body weight, diet quality is a major determinant of both microbiota composition and adiposity, with healthier dietary patterns being associated with more favourable microbial profiles, independent of body size. Evidence on metabolically healthy obesity suggests that people with similar anthropometric measures yet markedly different microbiota profiles may exhibit highly contrasting metabolic phenotypes. Data from extreme nutritional states (anorexia nervosa, athletes and overweight/obesity) demonstrate that microbiota status reflects more than total body weight; it captures deeper aspects of body composition, such as the relative proportions of lean and fat mass. Studies from different regions ofthe world show that national and ethnic background, traditional diet and social determinants contribute to shaping “regional” microbiota signatures of obesity, while fungal-bacterial interactions and physical activity further add to this complexity. Methodological heterogeneity (including different sequencing platforms, analytical pipelines and definitions of obesity), together with the predominance of cross-sectional designs, challenges comparability of results and does not allow confirmation of causality. In summary, available evidence suggests a consistent yet heterogeneous relationship between gut microbiota and obesity in adults, substantially moderated by age, sex, dietary type and quality, metabolic profile, ethnicity and lifestyle characteristics. Additional robust prospective and interventional studies with standardised microbiota assessment and detailed anthropometric phenotyping are essential to elucidate causal pathways and to identify valid, reliable, population-specific microbial biomarkers for obesity and its cardiometabolic risk.