https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/980 Sun, 12 Apr 2026 18:22:27 GMT 2026-04-12T18:22:27Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7511 Influence of post-amputation pain syndrome on blood circulation in the bone residual limb Shevchuk, V. I.; Bezsmertnyi, Yu. O.; Jiang, Y.; Bezsmertna, H. V.; Seheda, Y. S.; Bondarenko, D. V. The percentage of unsatisfactory amputation results is still high. The healing of the bone remnant, the main supporting element of the residual limb, is of particular importance. The purpose was to study the effect of post-amputation pain syndrome on the nature of blood circulation in the bone residual limb. Materials and methods. Three series of experiments with amputation of the thigh were conducted on 54 rabbits. In the series 1 and 2, a perineural catheter was brought to the stump of the sciatic nerve. In series 1, for 20 days, every day for 20 minutes, mechanical irritation of the nerve was done, causing a pain syndrome using the perineural catheter. In series 2, 0.3 ml of 1% lidocaine was injected twice daily for 20 days; series 3 was a control. The follow-up periods were 1, 3, and 6 months. The study method was histological with the infusion of vessels with an ink-gelatin mixture. Results. Animals of the first series developed avascularity of the end of the stump and bone marrow, poor vascularity and absence of cellular composition in the Haversian canals, dystrophic changes in adipose bone marrow, rarefication, spongiosis, resorption, and bone fractures. In series 2, the avascularity passed quickly and by three months, the angioarchitectonics was stabilized. Revascularization of the bone stump occurs due to the preserved sources of blood circulation (intramedullary vascular network, periosteum and surrounding soft tissues) anastomosing vessels and extravascular pathways of microcirculation (increased vascular permeability, formation of sinusoidal capillaries and tissue cysts). In most observations of series 3, the processes of revascularization were similar to the results of the 1st series. Conclusions. Postamputation pain syndrome causes abrupt macroand microcirculatory disturbances. Pain syndrome suppression allows to considerably level the arising circulatory disorders in the bone residual limb. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7511 2023-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7505 Моделювання роботи м’язів нижньої кінцівки в умовах згинально-привідної контрактури кульшового суглоба та згинальної – колінного Безсмертний, Ю. О.; Браніцький, О. Ю.; Тяжелов, О. А.; Карпінська, О. Д. Ураження великих суглобів досить часто призводить до непрацездатності й інвалідності та потребує тривалого лікування. Розвиток остеоартрозу супроводжується змінами в м’язах і необхідні спеціальні реабілітаційні заходи для відновлення їхньої сили, симетричності навантаження під час стояння та кроків - під час ходьби. Мета. За допомогою математичної моделі визначити найуразливіші групи м’язів нижніх кінцівок у разі остеоартрозу кульшового та колінного суглобів. Методи. У системі OpenSim створено 3 математичні моделі. Модель 1 (норма): розгинання/ згинання – 10°/0°/45°; відведення/приведення – 5°/0°/12°; ротація – 3°/0°/3°, вигін стопи – 5°. Модель 2 із згинально–привідною контрактурою кульшового суглоба: згинальна установка – 20°, установка приведення – 10°, вигін стопи – 10°, укорочення стегнової кістки 2 см. Модель 3: згинальна контрактура колінного суглоба – 0°/20°/50°. Результати. За комбінованої контрактури кульшового суглоба ізометрична сила м’язів знижується майже на 60 %. У разі згинальної контрактури колінного суглоба прямий м’яз стегна розтягнутий дужче та для розгинання коліна використовуватиме на 3,5 % більше зусиль. За наявності привідної контрактури кульшового суглоба тонкий м’яз стегна перебуває в контрактильному стані, що зменшує її силу практично до 90 %. У випадку контрактури колінного суглоба цей м’яз первинно знаходиться в розтягнутому стані, тому необхідна більша сила для розгинання коліна – в нашій моделі на 6 %. За змін у нижній кінцівці внаслідок розвитку контрактури кульшового суглоба кравецький м’яз може втратити до 78 % своєї сили, колінного – до 5 %. За умов контрактури колінного суглоба найбільш вразливими є м’язи–стабілізатори таза (m. tensor fasciae latae) – зменшення сили до 44,4 %, та коліна (m. semimembranosus) – до 54,5 %. Висновки. Контрактури кульшового та колінного суглобів призводять до втрати сили м’язів нижньої кінцівки, що негативно впливають на її функціонування та відновлення після ендопротезування. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7505 2023-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7408 Molecular and genetic predictors of impaired reparative regeneration of long bones Bezsmertnyi, Yu. O.; Shevchuk, V. I.; Branitsky, O. Yu.; Bondarenko, D. V.; Bezsmertna, H. V. The osteoinductive potential of the body and the activity of bone resorption / biosynthesis processes at the time of injury are determined by numerous factors, among which the most important are age, sex, the presence of metabolic disorders, immunological status, obliterating vascular diseases, etc [1, 6, 8]. In recent years, it has been established that hyperhomocysteinemia (HHcy) is one of the factors of vascular lesions and thrombosis, which is associated with the risk of osteoporosis, osteoporotic fractures and adversely affects reparative osteogenesis [1, 7, 12]. The toxic effect of high levels of homocysteine (Hcy) on bone tissue is mainly associated with activation of bone demineralization, collagen degradation, oxidative stress development, hypomelylation, genital destabilization and chemical modification of proteins [3, 4, 9, 10]. In the experimental conditions it was found [4, 6] that the negative effect of high levels of Hcy on the musculoskeletal system was largely realized through vascular mechanisms, by proatherogenic damage to the peripheral vessels, a violation of the vascular output of nitric oxide and increased fibroblastic expression of the transforming factor growth - β 1 (TGF-β1). Clinical studies have also proved [4, 12] that the violation of reparative osteogenesis of long bones, which leads to the formation of bone nonunion, is associated with metabolic disorders, namely: HHcy, atherogenic dyslipidemia, high levels of inflammatory mediators, and an imbalance in the nitric oxide system. It was established that the prevalence of these metabolic disorders as well as the mutations of the gene of the enzyme exchange of Hcy - methylene tetrahydrofolate reductase (MTHFR C677T) and the promoter of the synthase nitric oxide gene (eNOS T786C) is significantly higher than those with consolidated fractures [5, 11]. In this case, HHcy, atherogenic dyslipidemia, inflammatory syndrome, pathogenic genotypes MTHFR 677-TT and eNOS 786-CC, disorders of endothelial function prevail among patients with acute types of bone nonunion. However, it remains unclear which of the identified metabolic and genetic 25 factors can be used in predicting disorders of reparative osteogenesis and the formation of bone nonunion of long bones. Aim of the research. The purpose of the study: based on the methods of statistical analysis and forecasting was determined the independent metabolic and molecular genetic predictors of the violation of reparative osteogenesis and the formation of bone nonunion of long bones. Object and methods. The main monitoring group was 153 (26.11%) of 586 examined patients with bone nonunion of long bones at the level of diaphyseal who did not have established objective and iatrogenic factors of the disorders of reparative osteogenesis. The average age was 40.3±0.93 years. Male persons were - 118 (77,2%), female - 35 (22,8%). Duration of the disease from 7.5 to 126 months. According to the clinical-radiological characteristics of the bone nonunion, the normoplastic type is diagnosed in 27 (17,65%), hyperplastic – in 24 (15,69%), hypoplastic – in 50 (32,68%), atrophic – in 52 (33,98 %) of patients. Metabolic disorders in the form of HHcy were diagnosed in 125 (21.33%) patients, including its combination with dyslipidemia – in 61 (10.41%) and aberrant levels of interleukin-6 in 39 (6.65%) patients. Signs of dyslipidemia without an increase in the level of Hcy were found in 28 (4.78%) people. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7408 2024-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7405 Особливості ремоделювання кукси малогомілкової кістки після транстібіальної ампутації Безсмертний, Ю. О.; Шевчук, В. І.; Бондаренко, Д. В.; Безсмертна, Г. В. У доступній літературі детально описані способи, техніка та результати транстибіальних ампутацій [1-9], вплив місцевого та фантомного больового синдрому на якість життя хворих [8, 9]. Акцентується увага на надмірній рухливості залишку малогомілкової кістки, вальгусному її відхиленні, больовому синдромі по зовнішній поверхні кукси, труднощі або неможливості протезування. У цих роботах не знайшли відображення питання анатомічного стану залишку цієї кістки, репаративні та перебудовні процеси, що відбуваються після ампутації. Частково цю проблему висвітлено в експериментальних дослідженнях [10, 11]. Однак дані, що наводяться авторами, стосуються формування кукси стегнової кістки у тварин і не торкаються питання зміни структурної організації кісткової тканини при навантаженні в протезі. Наявні дослідження кісткової тканини малогомілкової кістки після транстибіальної ампутації лише констатують порушення формування у вигляді загостреності або булавовидності та явищ невриту малогомілкового нерва [12]. Збільшуючи разом з великогомілкової кісткою загальну площу поперечного перерізу кісток кукси, малогомілкова кістка стає навіть більш уразливою, ніж великогомілкова. Цьому сприяють пошкодження при ампутації міжкісткової мембрани, передньої та задньої між м'язових перегородок, які є обмежувачами рухливості малогомілкової кістки, атрофія м'язів [12]. При надмірній рухливості кукси малогомілкової кістки травмуються тканини, відбувається подразнення малогомілкового нерва, ускладнюється протезування [10]. Як і при переломах [13], в умовах рухливості кінця кукси повторювана його травматизація може перешкоджати остеогенезу як за рахунок механічного впливу на регенерат, що формується, так і за рахунок пошкодження шляхів мікроциркуляції. Мета роботи: вивчити особливості ремоделювання кукси малогомілкової кістки після транстибіальної ампутації в процесі користування протезом. Матеріал та методи. Під нашим спостереженням було 68 хворих чоловічої статі віком 19-40 років з транстибіальними ампутаціями, яким з різних причин, пов'язаних з неможливістю або значними обмеженнями користування протезом, проводилися ревізійні операції. Причина первинної ампутації: бойові ушкодження (вогнепальні, мінно-вибухові, від систем залпового вогню, синдром стискання) – у 58, травми мирного часу – у 8, термічні ураження – у 2 осіб. Давність ампутації: до 2 років – 12, до 5 років – 49, понад 5 років – 7 осіб. До госпіталізації всі 68 осіб користувалися протезом із глибокою посадкою. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7405 2024-01-01T00:00:00Z