https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/8 2026-04-07T19:25:48Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11482 Вплив вікових факторів на перебіг вагітності та пологів: ризики та способи їх мінімізації Старовєр, А. В.; Романець, О. О. Вік жінки є важливим фактором, що впливає на перебіг вагітності, пологи та здоров’я новонародженого. Оптимальним репродуктивним віком вважається період 20–35 років, тоді як вагітність у підлітковому віці та після 35 років супроводжується підвищеними ризиками. Основні ускладнення включають передчасні пологи, гіпертонічні розлади, гестаційний діабет, генетичні аномалії плода та необхідність оперативного розродження. Метою дослідження є аналіз впливу вікових факторів на вагітність, визначення основних ризиків та пошук ефективних методів їх мінімізації. Результати свідчать про важливість прегравідарної підготовки, пренатального скринінгу та індивідуалізованого медичного супроводу. Завдяки сучасним медичним технологіям та персоналізованим підходам можливо значно знизити вікові ризики, покращуючи результати вагітності та здоров’я матері й дитини. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11481 Роль глобального фактору диференціації 15 в патогенезі нестримного блювання вагітних Філатова, Д. В.; Ярославська, Є. В.; Старовєр, А. В. Високі рівні білка GDF15 в крові вагітних жінок є потужним маркером тяжких проявів НБВ. Цей білок грає ключову роль у розвитку симптомів нестримного блювання вагітних (НБВ), спричиняючи активацію рецепторів GFRAL, що призводить до появи блювання та відсутності апетиту. Високі рівні GDF15 не лише сприяють розвитку НБВ, але й підвищують ризик серйозних ускладнень, таких як передчасні пологи, прееклампсія та венозний тромбемболізм. Генетичні варіанти в гені GDF15, такі як H202D, впливають на рівень цього білку в організмі, що може призводити до спотворення результатів вимірювань та ускладнювати точну діагностику. Це вказує на важливість врахування генетичних особливостей при вивченні молекулярних механізмів та розробці діагностичних тестів. Окрім того, рівень GDF15 до вагітності також можна використовувати для прогнозу патології: жінки з низьким рівнем GDF15 до вагітності мають менший ризик розвитку НБВ. Розробка терапевтичних засобів, орієнтованих на зниження рівнів GDF15, є перспективним напрямом у лікуванні НБВ. Проте цей підхід потребує ретельного врахування безпеки як для матері, так і для плоду. Такі препарати, як метформін, що традиційно використовуються для лікування діабету та синдрому полікістозних яєчників, можуть стати ефективними для лікування НБВ, хоча потребують додаткових досліджень щодо їх безпеки під час вагітності. Інноваційні терапевтичні стратегії, включаючи імунотерапії, маломолекулярні антагоністи та пептидні антагоністи, показують перспективи у лікуванні НБВ, проте ці методи також потребують подальших досліджень для вивчення їх ефективності та безпеки в умовах вагітності. Створення нових моделей для тестування ліків і дослідження молекулярних механізмів впливу GDF15 на організм вагітної є важливим кроком для розробки безпечних і ефективних терапій, які враховують індивідуальні особливості кожної пацієнтки. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11477 Використання 3D-навігації в акушерській хірургії: порівняння з традиційними методами Старовєр, А. В.; Турупалов, Р. Ю.; Ольховик, Є. В. Акушерська хірургія сьогодні стикається з викликами, під час яких традиційні методи візуалізації не завжди здатні вирішити проблему. Зростання кількості ускладнених випадків, таких як placenta accreta, повторні кесарські розтини з вираженим спайковим процесом чи втручання при вроджених аномаліях матки, потребує більш точного та прогнозованого хірургічного підходу. У цьому контексті тривимірна (3D)-навігація відкриває нові можливості: вона дозволяє «бачити» анатомію пацієнтки у тривимірному просторі, будувати індивідуальний план операції та мінімізувати інтраопераційні ризики. Такі технології вже довели ефективність у нейро- та загальній хірургії, а їхня інтеграція в акушерську практику може змінити стандарт ведення складних випадків, підвищивши безпеку як матері, так і дитини. Мета. Порівняти застосування 3D-навігації та традиційних методів в акушерській хірургії з оцінкою їх впливу на точність оперативних втручань, безпеку матері та плода, а також перспективи впровадження високотехнологічних підходів у клінічну практику. Методи. Проведено системний аналіз сучасної наукової літератури, включаючи результати клінічних спостережень та експериментальних досліджень, опублікованих у базах даних PubMed Central (PMC), щодо зазначеної проблеми, всього 4 статті. Результати. Дослідження показало, що впровадження 3D-навігаційних технологій у планування та проведення хірургічних втручань в акушерстві має значний потенціал для підвищення точності та безпеки операцій, зокрема за рахунок більш детальної візуалізації анатомічних структур. Висновки. Впровадження в практику акушерських операцій з 3Dнавігацією має наступні переваги перед традиційними методами: 1. Покращення точності планування операцій: 3D-навігація дозволяє створювати точні моделі анатомічних структур, що сприяє більш ефективному плануванню хірургічних втручань. 2. Зниження ризику ускладнень: візуалізація критичних структур у 3D дозволяє уникати пошкоджень важливих органів та судин, зменшуючи ймовірність ускладнень під час операції. 3. Підвищення ефективності навчання: 3D-моделі можуть бути використані для навчання медичного персоналу, що сприяє підвищенню кваліфікації хірургів та зменшенню кількості помилок. 4. Перспективи впровадження в клінічну практику: незважаючи на високі початкові витрати, впровадження 3D-навігаційних технологій може призвести до зниження загальних витрат на лікування завдяки зменшенню кількості ускладнень та скороченню тривалості госпіталізації. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11476 Хронічний риносинусит у вагітних: сучасні підходи до діагностики та лікування Старовєр, А. В.; Зелінський, Ю. О.; Музиченко, А. Р. Хронічний риносинусит (ХРС) у вагітних представляє собою значну клінічну проблему, що поєднує високу поширеність серед жінок репродуктивного віку із потенційним негативним впливом на перебіг вагітності та розвиток плода. Обмеження у застосуванні системних лікарських засобів і хірургічних втручань з огляду на безпеку матері та плода створюють необхідність розробки та впровадження оптимізованих терапевтичних стратегій, що поєднують ефективність лікування із мінімальним ризиком. Мета. Проаналізувати та систематизувати патогенетичні механізми, клінічні прояви та терапевтичні підходи при ХРС у вагітних з використанням топічних та ендоскопічних методів діагностики та лікування. Методи. Проведено системний аналіз сучасної наукової літератури, включаючи результати клінічних спостережень та експериментальних досліджень, опублікованих у базах даних PubMed Central (PMC) та Scielo, щодо зазначеної проблеми, проаналізовано 2 статті та 5 підручників. Для забезпечення комплексності також розглянуто сучасні міжнародні настанови, зокрема European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps (EPOS), керівництва Американської академії оториноларингології – голови та шиї (AAO-HNSF) та рекомендації Американського коледжу акушерів і гінекологів. Результати. У вагітних із ХРС спостерігаються набряк слизової носа та зміни місцевої імунної відповіді, що підвищують ризик доєднання інфекцій. Через обмеження застосування системних препаратів основне лікування – топічні засоби та сольові промивання. У тяжких випадках використовують ендоскопічні втручання, які при мінімальній інвазивності є безпечними та ефективними. Висновки. Ведення вагітних із ХРС потребує індивідуалізованого підходу, що забезпечує оптимальний баланс між безпекою для матері і плода та ефективністю лікування. Основу терапії становлять топічні методи, які демонструють високу ефективність і безпечність. У тяжких або резистентних випадках показана ендоскопічна хірургія, яка при мінімальній інвазивності забезпечує значне поліпшення клінічних симптомів. 2025-01-01T00:00:00Z