Наукові видання каф. акушерства і гінекології №2

Соціально-анамнестичний та клінічний аналіз вагітних із виразковим колітом

2021-01-01T00:00:00Z

Соціально-анамнестичний та клінічний аналіз вагітних із виразковим колітом Олексієнко, І. В. На рубежі XXI століття хронічні запальні захворювання кишечника (ХЗЗК) стали глобальною хворобою із прискоренням захворюваності в індустріально розвинених країнах при поширеності, що перевищує 0,3%. Ці дані підкреслюють необхідність досліджень щодо профілактики запальних захворювань кишечника та нововведень у системах охорони здоров'я для управління цим складним та вартісним захворюванням. Проаналізовано інформацію із персонального анамнезу 40 жінок, хворих на виразковий коліт (клінічна група (основна). У другу групу (контрольну) були зараховані 30 практично здорових вагітних жінок із фізіологічним перебігом ґестації, які не мали у своєму анамнезі запальних захворювань кишечника. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою пакета програм Statistica 6.0. Визначали середню арифметичної величини (М) та помилку середньоквадратичного відхилення (±m) (p<0,05), а також відношення шансів (ВШ), довірчий інтервал (ДІ) при р=95%. Виявлено, що для жінок із виразковим колітом характерна наявність в анамнезі такої акушерської патології, як: самовільний викидень ВШ 3,33, 95% ДІ [1,06-10,53], р=0,04 та кров'яні виділення ВШ 3,0, 95% ДІ [1,00-8,98], р=0,0496; серед екстрагенітальної патології в анамнезі: дитячі інфекційні захворювання ВШ 4,85, 95% ДІ [1,25-18,85], р=0,02, хронічний бронхіт ВШ 7,54, 95% ДІ [1,56-36,41], р=0,01, варикозна хвороба ВШ 4,33, 95% ДІ [1,11-16,95], р=0,035, хронічний гастрит ВШ 6,0, 95% ДІ [1,23-29,31], р=0,03, анемія ВШ 15,0, 95% ДІ [4,53-49,68], р<0,0001, алергологічний анамнез ВШ 6,65, 95% ДІ [1,73-25,60], р=0,006; серед гінекологічних ускладнень - предменструальний синдром ВШ 6,0, 95% ДІ [1,55-23,15], р=0,009, альгоменорея ВШ 8,14, 95% ДІ [2,12-31,24], р=0,002, сальпінгоофорит, ВШ 7,54, 95% ДІ [1,56-36,41], р=0,01. Оскільки ХЗЗК під час вагітності пов'язані з підвищеним ризиком несприятливих наслідків для матері та плоду, то відомості щодо соціально-анамнестичного та клінічного аналізу вагітних із виразковим колітом будуть корисні для медичних працівників у плані прийняття рішень щодо ведення ХЗЗК під час вагітності.

Перев’язування маткових артерій в акушерстві

2021-01-01T00:00:00Z

Перев’язування маткових артерій в акушерстві Олексієнко, І. В.; Шереметьєв, В. О.

Інформативність лабораторних методів дослідження вагітнихжінок із хронічними запальними захворюваннями кишечника

2021-01-01T00:00:00Z

Інформативність лабораторних методів дослідження вагітнихжінок із хронічними запальними захворюваннями кишечника Булавенко, О. В.; Олексієнко, І. В.; Пролигіна, І. В.; Балабуєва, С. В.; Тарасюк, С. А. Мета роботи – продемонструвати значущість лабораторних показників у вагітних з хронічними запальними захворюваннями кишечника (ХЗЗК). Обстежені пацієнтки були розподілені на основну групу (виразковий коліт, n=40) та групу контролю (практично здорові жінки, n=30). Формування груп спостереження здійснювалося методами суцільного та вибіркового аналізу. Досліджували показники васкуло-ендотеліального фактору росту (ВЕФР), сироваткового рівня вітаміну Д, гомоцистеїну, маркери нейтрофільного інтестинального запалення (фекальний кальпротектин, сироваткові рівніфактору некрозу пухлини ? та інтерлейкіну-4). Формування бази даних і всі розрахунки проводили з використанням пакетів програм STATISTICA6.1 (NoАХХR910F374605FA) та MedCalc (version 17.7.7, MedCalcSoftware). Статистична обробка кількісних даних включала розрахунок середнього значення та стандартної похибки середнього (±m) з використанням параметричних критеріїв (у разі нормального закону розподілу) або непараметричного критерію Манна-Уітні (у разі відмінності закону розподілу від нормального). При аналізі інформативності лабораторних методів дослідження було встановлено, що для жінок із ХЗЗК було притаманно: зростання рівня фекального кальпротектину, прозапальних цитокінів ФНПα та інтерлей-кіну-4, гомоцистеїну. При аналізі маркерів ендотеліальної дисфункції у вагітних з ХЗЗК було діагностовано достовірне підвищення сироваткового рівня васкуло-ендотеліального фактору росту та зростання показника мікроальбумінурії, що дало змогу говорити про асоціативність виразкового коліту з розвитком ґестаційної ендотеліопатії у таких жінок.

Оцінка клінічної ефективності превентивної терапії у вагітних жінок із виразковим колітом

2021-01-01T00:00:00Z

Оцінка клінічної ефективності превентивної терапії у вагітних жінок із виразковим колітом Булавенко, О. В.; Олексієнко, І. В.; Пролигіна, І. В.; Тарасюк, С. А.; Балабуєва, С. В "Добровільна бездітність" як наслідок страху перед безпліддям, сумнівів у здатності впоратися з вагітністю за наявності хвороби, спадковим характером захворювання та несприятливим впливом на плід; неналежний прийом ліків; самостійна модифікація або припинення терапії пацієнтками із хронічним запальним захворюванням кишечника (ХЗЗК) є суттєвими не лише медичними, але й соціальними проблемами, що наразі залишаються невирішеними. Мета роботи полягає в наданні сучасних доказів щодо оптимальної діагностики та лікування ХЗЗК до зачаття, під час вагітності та в післяпологовому періоді. Було проведено детальний аналіз соціального, соматичного, гінекологічного та акушерського анамнезу жінок із запальним захворюванням кишечника. Обстежені пацієнтки були розподілені на основну групу (виразковий коліт) (n=40) та груп контролю (практично здорові жінки) (n=30). І основній клінічній групі проведена профілактична терапія із використанням препарату, що містив активний фолат 4-го покоління "Quatrefolic" (еквівалентний 400 мкг фолієвої кислоти), калію йодид по 1 табл. на добу та вітамін Д по 1000 МО на добу, починаючи із етапу планування вагітності). ІІ основна клінічна група отримувала, додатково до "Quatrefolic" та калію йодиду, вітамін Д по 4000 МО на добу на прегравідарному етапі й 2000 МО під час вагітності та 1000 МО на добу за випадками розвитку плацентарної дисфункції та анемії. Формування груп спостереження здійснювали методами суцільного та вибіркового аналізу. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою пакета програм Statistica 6.0. Отримані показники оброблені статистично із визначенням середньої арифметичної величини (М) та помилки середньоквадратичного відхилення (±m), при p<0,05. Визначали відношення ризику (ВР) та довірчий інтервал (ДІ) із заданою надійною ймовірністю р=95%. Порівняння груп за частотою випадку здійснювали за допомогою точного тесту Фішера (двосторонній критерій). У вагітних жінок із виразковим колітом встановлена краща клінічна ефективність превентивної терапії із використанням активного фолату 4-го покоління "Quatrefolic" (еквівалентний 400 мкг фолієвої кислоти) та вітаміну Д 4000 МО на прегравідарному етапі та 2000 МО після верифікації вагітності у порівнянні із застосуванням активного фолату 4-го покоління "Quatrefolic" (еквівалентний 400 мкг фолієвої кислоти) та вітаміну Д 1000 МО.