Науково-дослідний центр

Features of skinfold thickness in Ukrainian men with alopecia areata

2025-01-01T00:00:00Z

Features of skinfold thickness in Ukrainian men with alopecia areata Shakatira, M. A. M.; Dmytrenko, S. V.; Prokopenko, S. V.; Golubovsky, I. A.; Gonchar, O. O.; Zverkhovska, V. F.; Kyselova, T. M. Alopecia areata is believed to be an isolated dermatological disease and also a potential marker of systematic diseases, particularly changes in body fat distribution as well as metabolic risk. An analysis of the thickness of skin-fat folds in men with alopecia areata in Ukraine makes it possible to expand our understanding of pathogenetic mechanisms of this disease and to approach more deeply its early diagnosis, and individual therapy. The aim of the study was to determine the features of skinfold thickness (SFT) in young adult Ukrainian men with alopecia areata. A clinical and instrumental examination (using an ARAMO ASW 300 dermatoscope-trichoscope) and an anthropological assessment (measurement of SFT in accordance with the recommendations of P. P. Shaparenko) were performed in 81 young adult Ukrainian men with alopecia areata. The severity of alopecia areata was determined according to I. V. Shutskiy. As a control group, we used SFT indicators of 82 apparently healthy Ukrainian men of the same age group from the database of the Research Center of Vinnytsia National Pirogov Memorial Medical University. Statistical processing of the results was carried out using the licensed software package Statistica 6.0, applying nonparametric evaluation methods. Significantly higher values of SFT were found in Ukrainian men with alopecia areata overall and at different degrees of severity, compared with practically healthy men, on the posterior (by 13.42-22.11 %), anterior surface of the arm (by 47.16-66.90 %), forearm (by 35.56-47.78 %), chest (by 70.59-87.86 %), and flank (by 21.77-31.63 %), and significantly lower SFT values on the thigh (by 15.73-20.98 %) and under the inferior angle of the scapula (by 36.13-47.59 %). Between groups of Ukrainian men with alopecia areata of different severity, only significantly lower SFT values on the posterior (by 9.31 % and 14.08 %) and anterior (by 9.73 % and 13.42 %) surfaces of the arm in patients with grade I severity compared with patients with grades II and III were established. The identified oppositely directed changes in SFT on the upper limb and thigh, as well as under the inferior angle of the scapula versus on the chest and flank in Ukrainian men with alopecia areata overall and at different degrees of severity, are manifestations of a “subpathological” constitutional type in this disease.

Неінфекційні захворювання як загроза громадському здоров'ю України

2024-01-01T00:00:00Z

Неінфекційні захворювання як загроза громадському здоров'ю України Орлова, Н. М.; Пилипчук, В. Л.; Демчук, А. В.; Головчанська-Пушкар, С. Є.; Задорожнюк, О. В.; Клімас, Л. А. Удосконалення контролю над неінфекційними захворюваннями (НІЗ), які є переважною причиною смерті та інвалідності населення України, становлять актуальну проблему вітчизняної системи громадського здоров'я. Метою дослідження було здійснити аналіз загального тягаря неінфекційних хвороб та обґрунтувати можливості його скорочення в Україні. Для оцінки загального тягаря хвороб використано показник DALYs (disability adjusted life years), який враховує роки здорового життя, втрачені через передчасну смертність та інвалідність. Аналіз виконано за матеріалами бази даних Global Burden of Disease Study-2021 у динаміці за 1991–2021 рр. і в порівнянні з країнами Європи, використовуючи статистичні методи стандартизації, динамічного, просторового, індексного, графічного та факторного аналізу. Встановлено, що у 2021 році НІЗ забрали у населення України понад 16,4 млн. років здорового життя (38,1 тис. у розрахунку на 100 000населення), що склало 72,8% від усіх років, втрачених внаслідок інвалідності та передчасної смертності. Провідні місця у структурі загального тягаря НІЗ в Україні посіли хвороби системи кровообігу (46,4%), новоутворення (13,6%), хвороби кістково-м'язової системи (8,0%), психічні розлади (6,0%), хвороби органів травлення (5,8%), хвороби нервової системи(4,8%). Упродовж усього періоду спостереження український стандартизований за віком DALYs внаслідок НІЗ перевищував аналогічний показник в Європі та країнах ЄС (у 2021 р. у 1,3 та 1,5 рази відповідно). Показано, що суттєво скоротити DALYs внаслідок НІЗ в Україні можливо шляхом удосконалення контролю над модифікованими поведінковими та метаболічними факторами ризику: на 25,8% – за допомогою нормалізації систолічного артеріального тиску, на 17,9% – оптимізації дієти, на13,8% – зниження рівня холестерину, на 11,9% – відмови від паління, на 10,6% – нормалізації маси тіла. Україні для зменшення загального тягаря НІЗ необхідно врахувати позитивний досвід європейських країн і продовжити формувати сучасну систему громадського здоров'я, сприятливе нормативно-правове середовище для запобігання НІЗ, посилити спроможність центрів громадського здоров'я та громад, реалізовувати профілактичні програми, спрямовані на підвищення поінформованості населення й відповідального ставлення до свого здоров'я з метою зниження ризику НІЗ.

Discriminative models of the possibility of occurrence and features of the course of alopecia areata in Ukrainian men depending on the features of body structure and size indicators

2025-01-01T00:00:00Z

Discriminative models of the possibility of occurrence and features of the course of alopecia areata in Ukrainian men depending on the features of body structure and size indicators Shakatira, M. A. M.; Dmytrenko, S. V.; Prokopenko, S. V.; Serebrennikova, O. A.; Sorokoumova, L. K.; Sheremeta, R. O.; Glushak, A. A. Hair loss in men is not only an aesthetic problem, but can also indicate deeper systemic changes in the body. The increase in the number of cases of such conditions requires a detailed study of the factors that influence their development and course. Researchers pay special attention to the morphofunctional characteristics of the body, which can play a prognostic role in the formation of pathological processes. This opens up prospects for a more personalized approach to the diagnosis and prevention of this pathology. The aim of the study is to build and analyze discriminant models of the possibility of occurrence and features of the course of alopecia areata in young Ukrainian men depending on the features of the structure and body size. A clinical, instrumental and anthropological examination of 81 patients with alopecia areata in young Ukrainian men was conducted. The severity of the disease was determined according to Shutsky I. V. The control group (according to anthropological indicators) consisted of 82 practically healthy young Ukrainian men, whose were taken from the data bank of the scientific research center of the National Pirogov Memorial Medical University. Discriminant models of the possibility of occurrence and features of the course of alopecia areata in dependence on the features of the structure and body size were built in the “Statistica 6.0” license package. It was established that both when dividing Ukrainian men into practically healthy and patients with alopecia areata in general, and when dividing into practically healthy and patients with alopecia areata with different degrees of severity of the disease, reliable (p <0.001 ) highly informative discriminant models of the possibility of the occurrence of this disease were constructed depending on the features of the structural indicators and body sizes (respectively, the correctness of entering the models of anthropological indicators is 100 % and 77.78 % of cases; Wilks’ Lambda statistics are 0.097 and 0.098). The greatest contribution to the discrimination between practically healthy and patients with alopecia areata in general, and between practically healthy and patients with different degrees of severity of Ukrainian men is shoulder width and the width of the distal epiphysis of the tibia. It is impossible to determine the course of alopecia areata based on anthropometric body parameters. The most common differences in the constructed models include: between the practically sighted and the general group of patients – transverse dimensions of the trunk and pelvis (42.86 %) and longitudinal dimensions of the body (28.57 %); between the practically sighted and patients with alopecia areata with varying degrees of disease severity – longitudinal dimensions of the body (33.33 %).

Соціологічне дослідження обізнаності та залученості жінок м. Вінниці до скринінгу раку молочної залози

2025-01-01T00:00:00Z

Соціологічне дослідження обізнаності та залученості жінок м. Вінниці до скринінгу раку молочної залози Орлова, Н. М.; Палій, Д. В.; Гайдук, O. A.; Шкондін, С. В.; Ткач, В. С.; Клімас, Л. А. Майже 30% випадків раку молочної залози (РМЗ) в Україні виявляють на пізніх стадіях, що зумовлює необхідність удосконалення вторинної профілактики цього захворювання. Метою дослідження було оцінити обізнаність жіночого населення м. Вінниці щодо методів своєчасної діагностики РМЗ та рівень їхньої залученості до скринінгу. Соціологічне дослідження проведено за спеціально розробленою програмою шляхом анонімного онлайн-опитування на платформі Google Forms. Покликання на анкету поширювали в публічних чатах соціальних мереж м. Вінниці в жовтні 2024 р. У дослідженні взяли участь 403 вінничанки віком від 18 років. Формування бази даних і статистичний аналіз результатів здійснювали за допомогою програми Microsoft Excel. Статистичну достовірність відмінностей між групами порівняння оцінювали за критерієм Пірсона χ2. Результати дослідження засвідчили низький рівень обізнаності та медичної активності жінок щодо вторинної профілактики РМЗ. Майже чверть (22,4±2,1%) респонденток ніколи не проводила самообстеження молочної залози (МЗ). Основними причинами відсутності практики самопальпації МЗ жінки зазначали брак часу (38,0±2,4%) та недостатні знання й навички щодо методики самообстеження (30,0±2,3%). Серед тих, хто практикував самообстеження, лише 30,1±2,3% виконували його з належною частотою – 1 раз на місяць. Жінки усвідомлюють важливість скринінгу РМЗ за допомогою мамографії та УЗД (82,7±1,9% опитаних вказали на необхідність щорічного проведення цих обстежень), проте на практиці 58,3±2,5% з них жодного разу не проходили мамографії, а 32,0±2,3% – ультразвукового обстеження. Найнижчі показники обізнаності та прихильності до скринінгу РМЗ виявлені серед молодих (18-34 роки) та одиноких жінок. Жінки-медики виявилися більш залученими до скринінгу РМЗ, ніж представниці інших професій. Водночас навіть серед них 15,8±2,3% не знають, як проводити самообстеження МЗ, 30,0±2,9% жодного разу не проходили УЗД МЗ, а 55,2±3,1% – мамографію. Інформаційно-роз’яснювальна робота серед жінок потребує удосконалення з метою підвищення обізнаності щодо методів вторинної профілактики раку молочної залози, значення скринінгових обстежень для своєчасного виявлення раку молочної залози та формування відповідального ставлення до свого здоров’я.