<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3351">
<title>Автореферати дисертацій каф. ЛОР-хвороб</title>
<link>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3351</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/10044"/>
<rdf:li rdf:resource="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3572"/>
<rdf:li rdf:resource="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3568"/>
<rdf:li rdf:resource="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3559"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-30T12:18:29Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/10044">
<title>Клініко-імунологічне та біохімічне обґрунтування застосування антиоксидантів у хворих на склерому</title>
<link>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/10044</link>
<description>Клініко-імунологічне та біохімічне обґрунтування застосування антиоксидантів у хворих на склерому
Грицун, Я. П.
Дисертаційна робота присвячена вивченню заходів, спрямованих на підвищення ефективності клінічного ведення хворих на склерому та патогенетичному обґрунтуванню додавання до комплексної терапії захворювання препарату з антиоксидантними властивостями та імуномодулюючою дією – ацетилцистеїну.
</description>
<dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3572">
<title>Комплексне патогенетичне лікування хворих на склерому із застосуванням радонової води та тіотриазоліну</title>
<link>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3572</link>
<description>Комплексне патогенетичне лікування хворих на склерому із застосуванням радонової води та тіотриазоліну
Дмитренко, І. В.
Дисертаційна робота присвячена вивченню проблеми комплексного патогенетичного лікування склероми в умовах Вінницького склеромного центру. В проведеному дослідженні предстевлені функціональні та клініко-імунологічні зміни системного і місцевого імунітету; експериментально і клініко-імунологічно обгрунтовано включення до комплексної терапії склероми радонової води та вітчизняного препарату з імуномодулюючою дією – тіотріазоліну, доведено ефективність цих засобів при загальному і місцевому використанні.
</description>
<dc:date>2009-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3568">
<title>Обґрунтування та ефективність лікування хронічного тонзиліту у вагітних</title>
<link>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3568</link>
<description>Обґрунтування та ефективність лікування хронічного тонзиліту у вагітних
Лобко, К. А.
Дисертаційна робота присвячена вивченню проблеми хронічного тонзиліту у вагітних жінок. В ході дослідження обстежено 105 вагітних жінок з різними формами хронічного тонзиліту, які знаходились на різних термінах вагітності: 22 жінки на першому триместрі вагітності, 54 жінки – на другому, 29 жінок – на третьому Встановлено особливості клінічного перебігу хронічного тонзиліту у вагітних жінок різних триместрів вагітності. У дисертаційному дослідженні проведено узагальнення даних про порушення, які відбуваються у загальному та місцевому імунітеті при хронічному тонзиліті, в залежності від терміну вагітності. Для вагітних, хворих на хронічний тонзиліт, розроблено методику лікування, враховуючи строки вагітності. В ході проведеного лікування (включало засоби загального впливу на організм та місцевий вплив: масаж піднебінних мигдаликів (використовуючи вібромасажер ВМ-1 з індивідуальними насадками напівмісяцевої форми, шпательний масаж), промивання лакун ПМ, змащування та зрошування ПМ розчинами антисептиків) отримано позитивну динаміку як з клінічного боку, так і по результатам лабораторних методів дослідження, які включали в себе визначення параметрів місцевого та загального імунітету, загально-клінічні, бактеріологічні показники.  &#13;
Диссертационная работа посвящена изучению проблемы хронического тонзиллита у беременных женщин. В ходе проведения исследований было обследовано 149 беременных женщин, 105 женщин при наличии у них хронического тонзиллита (62,88 %), 24 беременные женщины (14,37 %), которые имели в анамнезе операцию по удалению миндалин, 20  беременных женщин (11,98 %) без наличия признаков хронического тонзиллита, – которые составили группу контроля № 1. Обследовано 11 небеременных практически здоровых женщин (6,58 %) и 7 небеременных женщин при наличии у них хронического тонзиллита (4,19 %), которые составили группу контроля № 2. Средний возраст беременных женщин при наличии у них признаков хронического тонзиллита составил 24,3±0,4 года. Для определения тактики и методологического подхода в лечении беременных женщин в зависимости от срока беременности проведены клинико-лабораторные и иммунологические обследования, которые включали использование методик разного уровня и назначения, и могут быть условно разделены на несколько групп. Общеклинические лабораторные методы включали: общий анализ крови с лейкоцитарной формулой, определение уровня кортизола. Иммунологическое тестирование состояло из определения факторов системного иммунитета: циркулирующих иммунных комплексов, антистрептолизина-О, сывороточных Ig: А, М, G, Т-лимфоцитов, цитокинов – интерлейкина-8, γ-интерферона. Локальный иммунитет оценивали по содержанию Ig: G, A (включая секреторный IgА), лактоферрина, интерлейкина-1β, γ-интерферона. При помощи световой иммерсионной микроскопии исследовали осадок ротоглоточного секрета. Проводили бактериологическое исследование микрофлоры лакун нёбных миндалин. В ходе проведенного исследования выявлены особенности клинического течения хронического тонзиллита: при фарингоскопии  у беременных женщин с хроническим тонзиллитом в 93 % случаях наблюдали все признаки хронического тонзиллита (признак Гизе, Зака, Преображенского, Корицкого, патологическое содержимое в лакунах нёбных миндалин), а у небеременных при хроническом тонзиллите такая фарингоскопическая картина была зарегистрирована лишь в 28 % случаях. Данные клинико-лабораторных и иммунологических исследований анализировали в зависимости от срока беременности. Определены особенности состояния местного и общего иммунитета при наличии хронического тонзиллита у беременных женщин. Применение комплексного метода лечения хронического тонзиллита у беременных (который включал местное воздействие: массаж нёбных миндалин при помощи вибромассажера с индивидуальными насадками полулунной формы чередуя со шпательным массажем, промывание лакун нёбных миндалин, смазывание и орошение слизистой глотки растворами антисептиков; общее воздействие на организм: нормализация режима дня, приём витаминных препаратов, гипосенсебилизурующих средств; физиотерапевтическое воздействие) позволило уменьшить проявления субъективных признаков хронического тонзиллита на 86 % и на 64 % объективных признаков, что способствует улучшению общего состояния беременных женщин и донашиванию беременности до срока родов. &#13;
Dissertation is devoted to the study of the problem of chronic tonsillitis in the pregnant women. During research are inspected 105 expectant mothers with the different forms of chronic tonsillitis, which were in the different duration of gestation: 22 women are in the first trimester of pregnancy, 54 women – in the second, 29 women – in the third. It was performed the analysis of general and local immunity data in pregnant. The features of clinical motion of chronic tonsillitis are set for the expectant mothers of different trimesters of pregnancy. Generalization of information about violation, which take place in general and local immunity at chronic tonsillitis, is conducted in dissertation, depending on the term of pregnancy. For pregnant patients with chronic tonsillitis, the method of treatment is  developed, taking into account the terms of pregnancy. During the conducted treatment (included facilities of general influence on an organism and local influence: massage of palatine tonsils (using concussor of VM-1 with individual attachments of halfmoon form), spatula massage, washing of lacun of palatine tonsils, greasing and irrigation of palatine tonsils, by antiseptics solutions) we got a positive dynamics. It take place in the both side from a clinical and for to the results of laboratory methods of research, which included for itself determinations of parameters of local and general immunity, of clinical and bacteriological laboratory data.
</description>
<dc:date>2010-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3559">
<title>Діагностичні підходи у виборі методу лікування хворих на хронічний тонзиліт при хронічних захворюваннях суглобів і нирок</title>
<link>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3559</link>
<description>Діагностичні підходи у виборі методу лікування хворих на хронічний тонзиліт при хронічних захворюваннях суглобів і нирок
Бондарчук, О. Д.
У дисертації наведенні клініко-діагностичні підходи у вибору методу лікування хворих на хронічний тонзиліт при поєднанні його з хронічними захворюваннями суглобів і нирок. Для визначення тактики лікування  проведено клініко-лабораторні та імунологічні обстеження хворих на хронічний тонзиліт у поєднанні його з хронічним гломерулонефритом (ХГ) і ревматичним артритом (РА). Лабораторні методи включали використання  методик різного рівня й призначення й можуть бути умовно розділені на кілька груп. Загальноклінічні лабораторні методи включали визначення ШОЕ, лейкоцитарної формули, С-реактивного білка, аналізів сечі на вміст білка й формених елементів крові. Імунологічне тестування складалося з визначення факторів системного імунітету: ревматоїдного фактора (Orgentic, Німеччина), лактоферрина (Вектор-Бест, Росія), антистрептолізина-О – (Рафтоцит, Росія), антитіл до ДНК (Ana-screen,Orgentic), до базальної мембрани клубочків нирок (Orgentic) імуноглобуліну М, Т-лимфоцитів, К-кілерів,  антитіл до лімфоцитів мигдаликів, ЦІК і активність фагоцитозу, цитокинів –интерлейкіна-1,10,8, гамма- інтерферону (Цитокін, Росія). Локальний імунітет оцінювали за вмісту імуноглобулінів включаючи секреторний IgА) і лактоферина. Біохімічні методи складалися з визначення загального білка в сироватці крові хворих і здорових донорів, кретиніну (Е.А.Кост, 1968). Аналіз результатів проводився до та після проведення ТФАМ. Під нашим спостереженням перебувало 122 пацієнти, з них 20 людей склали групу практично здорових донорів, 31 - групу хворих на хронічний тонзиліт без ознак супутньої патології, 28 - хворих на хронічний тонзиліт з наявністю ревматичного артриту, 43 - хворих на хронічний тонзиліт мали поєднане захворювання у вигляді хронічного гломерулонефриту. Проведенні дослідження виявили зміни в показниках місцевого і загального імунітету та біохімічних показників крові і сечі після стимуляції мигдаликів і дали змогу зробити такий  «клініко-імунодіагностичний» підсумок: перший тип - в  РС збільшувався (&gt; 30%  від вихідного рівня) вміст sIgА, була відсутня реакція з боку хронічного гломерулонефриту і ревматичного артриту. Другий тип - не підвищувався рівень  sIgА у РС, у крові збільшувався вміст антистрептолізина-О, ЦІК, креатиніна, а в аналізах сечі виявлявся підвищений вміст білка й формених елементів. Третій тип - після проведення стимуляції піднебінних мигдаликів був змішаним і досить вариабільним, де поряд із збільшенням або навіть зниженням  sIgА у РС були  різні по вектору відхилення в імуно-біохімічних показниках крові й сечі (рекомендують повторний тест). &#13;
&#13;
В диссертации представлены клинико-диагностические подходы к выбору метода лечения больных  хроническим тонзиллитом при сочетании его с хроническими заболеваниями суставов и почек. Для определения тактики лечения проведены клинико-лабораторные  и иммунологические обследования больных хроническим тонзиллитом в сочетании его с хроническим гломерулонефритом (ХГ) и ревматическим артритом (РА). Лабораторные методы включали использование методик разного уровня и назначения и могут быть условно разделены на несколько групп. Общеклинические лабораторные методы включали определение СОЭ, лейкоцитарной формулы, С-реактивного белка, анализов мочи на содержание белка и форменных элементов крови. Иммунологическое тестирование состояло из определения факторов системного иммунитета: ревматоидного фактора (Orgentic, Германия), лактоферрина (Вектор-бест, Россия), антистрептолизина-О – (Рафтоцит, Россия), антител к ДНК (Ana-screen, Orgentic), к базальной мембране клубочков почек (Orgentic) иммуноглобулина М, Т-лимфоцитов, К-киллеров,  антител к лимфоцитам миндалин, ЦИК и активность фагоцитоза, цитокинов – нтерлейкана-1,10,8, интерферон-γ (Цитокин, Россия). Локальный иммунитет оценивали при содержании иммуноглобулинов (включая секреторный IgА) и лактоферрина. Биохимические методы состояли из определения общего белка в сыворотке крови больных и здоровых доноров, креатинина (Е. А. Кост, 1968). Анализ результатов проводился до и после проведения ТФАМ (тест на функциональную активность миндалин - проведение стимуляции осуществляли как это описано в Патенте Украины 33382 А, в работах Д. И. Заболотного и соавт. (2000), В. В. Кищука (2001). Под нашим наблюдением находились 122 пациента, из них 20 людей составили группу практически здоровых доноров, 31 - группу больных хроническим тонзиллитом без признаков сопутствующей патологии, 28 - больных хроническим тонзиллитом с наличием ревматического артрита, 43 - больных хроническим тонзиллитом имели сочетанное заболевание в виде хронического гломерулонефрита. Проведенное исследование определило изменения в показателях местного и общего иммунитета и биохимических показателей крови и мочи после стимуляции миндалин и дали возможность сделать такой «клинико-иммунодиагностичний» вывод, первый тип - в РС увеличивалось (&gt; 30%  от исходного уровня) содержание sIgА, было отсутствие реакции со стороны хронического гломерулонефрита и ревматического артрита, изменения в иммунологических и биохимических показателях крови, отклонений в анализах мочи (консервативное лечение ХТ). Второй тип - не повышался уровень  sIgА в РС, в крови увеличивалось содержание антистрептолизина-О, ЦИК, креатинина, а в анализах мочи оказывалось повышенное содержание белка и форменных элементов (происходила реакция со стороны РА и ХГ – потому больному рекомендуют тонзиллэктомию). Третий тип - после проведения стимуляции небных миндалин был смешанным и достаточно вариабельным, где рядом с увеличением или даже снижением  sIgА в РС были  разные по вектору отклонения в иммунно-биохимических показателях крови и мочи (рекомендуют повторный тест).&#13;
 &#13;
Dissertation for acquiring the scientific degree of candidate of medical sciences in specialty 14.01.19. – otolaryngology. The institute of otolaryngology  named after Pr. O. S. Kolomiychenko AMS of Ukraine, Kyiv, 2010. The clinical and diagnostic approaches in the selection of the methods for chronic tonsillitis with its aggregation with the chronic disease of joints and kidneys are given in this dissertation. The clinical, laboratory and immunological examinations of the patients for chronic tonsillitis were taken with the connection of it with rheumatic arthritis (RA) and chronic glomerulonephritis (GN) for determination of treatment tactics. The laboratory methods included the usage of the different levels’ methods and their determination and they can be divided into several groups. General clinical laboratory methods included determination of erythrocyte sedimentation speed, leukocyte formula, C-reactive protein, analysis of urine for protein content and formatic elements of blood. Immunological testing consisted of the determination of the system immunity factors: rheumatology factor (Orgentic, Germany), Lactoferrin (Vector-Best, Russia), antistreptolizin (Raftocyte,Russia),  antibody to DNK, to basal coil kidney membranes of immunoglobulin M, T-lymphocytes, K-killers, antibodies to tonsil lymphocyte, CIC, glomerulonephritis and activity of phagocytosis, cytokines- interleukin-1, 10, 8, gamma-interferon (Cytokine, Russia). The local immunity was estimated by the content of immunoglobulinus  ( including the sectioned IgA) and lactoferin. Biochemical methods consisted of the general protein in the blood serum determination of the patients and the donors, and creаtinine. The analysis of the results was carried before and after the taking FATT ( functional activity of tonsila test), he stimulation was carried as it was described in the Ukraine’s License 33382 A, in the words of D. I. Zabolotniy and co-author (2000), V. V. Kishchuk . 122 patients were under our observation, among them 20 people made a group of almost healthy people, 31- a group with the chronic tonsillitis without features of concomitant pathology, 28 -  a group with the chronic tonsillitis and rheumatic arthritis, 43 - patients for chronic tonsillitis which had the linked disease of chronic glomerulo nephritis. The undertaken research found the changes іn the indexes of local and general immunity and biochemical indexes of blood and urine after the stimulation of tonsils and gave the opportunity to make such a “clinical immunodiagnostic “ summary, the first type – in RA got higher (&gt; 30% from the basic level) content sIgA, there was no reaction from the side of chronic glomerulonephritis and rheumatic arthritis, changes in the immunological and biochemical indexes of blood, divagation in the urine’s tests ( conservative treatment of CHR.T) The level of sIgA in the second type was not higher in RA. The content of antisterptolizin-O, cretanine enlarged, and in the urine samples was found the increased content of protein and formatic elements (the reaction took place from the side of RA and CHG – that’s why patients are recommended tonsillectomy) . The third type had place after the stimulation of  tonsils and it was mixed and variable, where together with increasing and decreasing of sIgA in RA were different in sector of divagation in immunobiochemical indexes of blood and urine (the repeated   test is recommended).
</description>
<dc:date>2010-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
