Кафедра внутрішньої медицини №3

ЗВ’ЯЗОК ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ З ЕЛЕКТРИЧНОЮ НЕСТАБІЛЬНІСТЮ МІОКАРДА

2021-04-15T00:00:00Z

ЗВ’ЯЗОК ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ З ЕЛЕКТРИЧНОЮ НЕСТАБІЛЬНІСТЮ МІОКАРДА Шушковська, Юлія У жінок з гіпертонічною хворобою ІІ стадії та частою шлуночковою екстрасистолією реєструється підвищення тонусу симпатичної ланки вегетативної нервової системи: достовірне зниження SDNN (р < 0,005), достовірне зниження pNN50% (р < 0,0005), достовірне підвищення LF (р < 0,0001) та LF/HF (р < 0,005) і достовірне зниження HF (р < 0,0001), що характеризує пригнічення парасимпатичної вегетативної нервової системи

Асоціації між плазмовим рівнем альдостерону і антиаритмічною ефективністю препаратів 1С класу пропафенону і етацизину у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь

2018-01-01T00:00:00Z

Асоціації між плазмовим рівнем альдостерону і антиаритмічною ефективністю препаратів 1С класу пропафенону і етацизину у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь Іванов, Валерій; Данілевич, Тетяна Мета дослідження – визначити взаємозв’язки між плазмовим рівнем альдостерону і антиаритмічною ефективністю препаратів 1С класу пропафенону і етацизину у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) та частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП). Матеріали та методи. У дослідження увійшли 146 пацієнтів (68 чоловіків та 78 жінок) з гіпертонічною хворобою (ГХ) ІІ стадії і частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП) (середній вік 61,2±0,7 років). Пацієнти були поділені за вегетативним варіантом ФП: 21,2 % – вагусний, 47,9 % – адреналовий і 30,9 % – змішаний. Усім пацієнтам була призначена постійна антиаритмічна терапія в залежності від вегетатив- ного варіанту ФП. Антиаритмічну ефективність оцінювали за суб’єктивним відчуттям пацієнтів (повна, часткова, відсутня). У всіх пацієнтів був визначений плазмовий рівень альдостерону. Виходячи з отрима- них градацій рівня альдостерону було виділено 3 групи хворих: 1 – хворі з відносно низьким (n=37), 2 – з проміжним (n=72) і 3 – з відносно високим рівнем альдостерону (n=37). Результати. У 134 (91,8 %) пролікованих осіб відмічали позитивний антиаритмічний ефект препаратів 1С класу. В 48 (35,8 %) випадках був зареєстрований повний і у 86 (64,2%) – частковий антиаритмічний ефект. Виявлено підвищення антиаритмічної ефективності пропафенону при високому (р=0,02), тоді як етацизину – при низькому (р=0,07) плазмовому рівні альдостерону у пацієнтів з адреналовим та змішаним варіантами ФП. Антиаритмічна ефективність етацизину при вагусному варіанті ФП у більшості випадків була визна- чена в разі низького рівня альдостерону (р<0,02). Рівень альдостерону при повній антиаритмічній ефек- тивності на фоні прийому етацизину був достовірно нижчим, ніж при частковій (p=0,03). Висновки. Встановлено підвищення антиаритмічної ефективності пропафенону при високому, тоді як етацизину – при низькому плазмовому рівні альдостерону у пацієнтів з ГХ та невагусними варіантами ФП. Висока антиаритмічна ефективність етацизину була виявлена у пацієнтів вагусним варіантом ФП та відносно низьким рівнем альдостерону.

A comparative study of the Global Leadership Initiative on Malnutrition criteria vs the Patient-Generated Subjective Global Assessment in predicting liver cirrhosis survival

2026-03-30T00:00:00Z

A comparative study of the Global Leadership Initiative on Malnutrition criteria vs the Patient-Generated Subjective Global Assessment in predicting liver cirrhosis survival Pentiuk, N. O.; Motsiuk, V. M.; Pentiuk, L. O.; Zaichko, N. V Objective — to study the impact of malnutrition, determined by the Global Leadership Initiative on Malnutrition (GLIM) criteria and the Patient-Generated Subjective Global Assessment (PG-SGA), on the long-term survival of liver cirrhosis (LC) patients and to compare the prognostic value of these tools. Materials and methods. A cohort of 170 patients with LC of viral, alcoholic, or mixed aetiology (58 women and 112 men, mean age 55.9 ± 11.2 years) was enrolled in the prospective study. The median follow-up period was 490 (IQR 293 — 642) days. During this time, 53 patients died due to liver-related complications. Nutritional state was assessed using the GLIM criteria and PG-SGA. The skeletal muscle index was utilised to assess muscle mass reduction, as a phenotypic GLIM criterion. The presence of inflammation, as an aetiologic criterion, was defined as a C-reactive protein level above 5 mg/L. Results. Despite the similar prevalence of malnutrition detected using the GLIM criteria and PG-SGA (70.6 % and 61.8 % of patients, respectively), the diagnostic concordance between instruments was low (k Cohen’s = 0.518). The severity of liver cirrhosis is directly correlated with the prevalence of malnutrition. Over 85 % of patients with Child–Turcotte–Pugh Class C cirrhosis were diagnosed with impaired nutritional state by either the GLIM criteria or PG-SGA. The GLIM criteria demonstrated poor predictive value for mortality (AUC 0.625, p = 0.006), whereas the PG-SGA showed acceptable predictive value (AUC 0.703, p = 0.000). Kaplan–Meier survival analysis revealed that the mortality rate among patients with impaired nutritional state, as assessed by both GLIM criteria and PG-SGA, was significantly higher than in those with normal nutritional state. The greatest negative impact of malnutrition on survival is concentrated within the first 6 months of follow-up. In the multivariate analysis only hypoalbuminemia, hepatic encephalopathy, and malnutrition determined by the PG-SGA had an independent impact on the time to death. The hazard ratio (HR) for mortality associated with malnutrition according to PG-SGA was 2.665 (p = 0.027). Malnutrition diagnosed by GLIM criteria was not an independent predictor of mortality (HR 1.617, p = 0.304).

Інноваційні технології викладання: необхідність змін у сучасних реаліях

2026-03-03T00:00:00Z

Інноваційні технології викладання: необхідність змін у сучасних реаліях Іванов, В.П.; Музика, Н.О.; Осядла, Е.С. Базовим стандартом сучасного викладання у ЗВО (закладах вищої освіти) для будь-якої професії (та медичної зокрема) є цифровізація, інтерактивність та індивідуалізація, об'єднуючи формування hard-skills (технічні знання, що вимірюються), soft-skills (особистісні гнучкі якості) та digital skills (цифрова грамотність). Ключові напрямки сучасного якісного та конкурентоспроможного освітнього процесу спрямовані на активне залучення студентів та розвиток критичного мислення.