Наукові публікації каф. педіатрії №2

Особливості клінічного перебігу дилятаційної кардіоміопатії у дитини з гострою лімфобластною лейкемією в періоді LONG-COVID-19 (SARS-COV-2). Клінічний випадок

2026-01-01T00:00:00Z

Особливості клінічного перебігу дилятаційної кардіоміопатії у дитини з гострою лімфобластною лейкемією в періоді LONG-COVID-19 (SARS-COV-2). Клінічний випадок Дудник, В. М.; Фурман, В. Г.; Куцак, О. В.; Федчишен, О. П. Дилятаційна кардіоміопатія (ДКМП) – захворювання серцевого м’яза, яке характеризується розширенням порожнин лівого шлуночку серця без ознак гіпертрофії, що призводить до порушення насосної функції серця з розвитком серцевої недостатності. Метою нашого дослідження було ознайомити практикуючих лікарів з особливостями клінічного перебігу дилятаційної кардіоміопатії у дитини з гострою лімфобластною лейкемією в періоді Long-COVID-19 (SARS-CoV-2). Описані особливості клінічного перебігу вторинної дилятаційної кардіоміопатії у дитини під час протокольної хіміотерапії гострої лімфобластної лейкемії в періоді Long-COVID-19 (SARS-CoV-2) . Висвітлено основну діагностичну цінність анамнезу, клінічної картини, лабораторних, інструментальних досліджень (електрокардіографія, ультразвукове дослідження серця, магнітно-резонансна томографія серця, визначення N-кінцевого фрагменту попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) спіральна комп’ютерна томографія з контрастуванням грудної та черевної порожнин, малого тазу, цитохімічне дослідження, імуноцитологічне, молекулярно-генетичне та цитогенетичне дослідження клітин кісткового мозку для підтвердження діагнозу гострої лімфобластної лейкемії, обстеження поліланцюгової реакції (мазок із носоглотки, молекулярно-генетичне дослідження РНК SARS-CoV-2 ), дослідження на рецепторний домен S – спайкового білка SARS-CoV-2.

Раннє формування метаболічних ризиків у дітей з ендокринними порушеннями в постпандемічну епоху

2025-01-01T00:00:00Z

Раннє формування метаболічних ризиків у дітей з ендокринними порушеннями в постпандемічну епоху Ткачук, В. В.; Косовська, М. А.; Швабська, А. Н.; Жмурчук, В. В. Стаття присвячена аналізу змін ендокринного та метаболічного здоров’я дітей у постпандемічний період. На основі публікацій 2020–2025 рр. узагальнено дані щодо найпоширеніших порушень, що виникли або загострилися після COVID-19. Встановлено, що поєднання гіподинамії, тривалого стресу та змін харчової поведінки зумовило зростання частоти ожиріння та ранніх проявів інсулінорезистентності. Водночас відзначено збільшення кількості випадків діабетичного кетоацидозу при дебюті цукрового діабету 1-го типу та нерівномірні зміни глікемічного контролю у вже хворих дітей. Окрему увагу привертає підвищення частоти центрального передчасного статевого розвитку, що частково пов’язують із підвищенням індексу маси тіла та порушенням режиму сну. У дітей із тяжким перебігом COVID-19 та мультисистемним запальним синдромом (MIS-C) опи- сані транзиторні зміни тиреоїдної та надниркової функції. Отримані дані підкреслюють необхідність посиленого моніторингу та профілактики метаболічних ризиків у дитячій популяції, а також подальших досліджень віддалених наслідків пандемії.

Аналіз тромбоцитарних індексів у дітей із порушеннями в системі гемостазу, індукованими герпетичною інфекцією, та їх зв’язок із показниками активності запального процесу

2025-01-01T00:00:00Z

Аналіз тромбоцитарних індексів у дітей із порушеннями в системі гемостазу, індукованими герпетичною інфекцією, та їх зв’язок із показниками активності запального процесу Дудник, В. М.; Кузь, О. В. Вступ. Порушення системи гемостазу у дітей, спричинені герпетичною інфекцією, є актуальною проблемою сучасної педіатрії. Одним із важливих показників стану гемостазу є тромбоцитарні індекси, які характеризують морфофункціональні особливості тромбоцитів та їхню активність у процесах згортання крові. Вивчення взаємозв’язку між тромбоцитарними індексами та показниками активності запального процесу є важливим для розуміння патогенезу змін у системі гемостазу та прогнозування можливих ускладнень. Метою дослідження було провести аналіз тромбоцитарних індексів у дітей із порушеннями в системі гемостазу, індукованими герпетичною інфекцією, та їх зв’язок із показниками активності запального процесу. Матеріали та методи. Для досягнення мети нами було обстежено 100 дітей віком від 0 до 18 років на базі онкогематологічного відділення КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради». З метою порівняння нами було обстежено 40 практично здорових дітей. Усім обстеженим проводилося визначення тромбоцитарних індексів (MPV, PCT, PDW та P-LCR), рівня СРП, ІЛ-1 та ІЛ-6 та ендотеліну-1. Результати досліджень. Проведений аналіз тромбоцитарних індексів у дітей із порушеннями в системі гемостазу, індукованими герпетичною інфекцією показав вірогідну (р≤0,001) різницю таких тромбоцитарних індексів, як MPV, PCT, PDW та P-LCR із здоровими дітьми у (1,71–4,57) разу. Також визначено зміни тромбоцитарних індексів залежно від ступеня тяжкості порушень гемостазу: індекси MPV і PDW були в (2,27–2,9) разу та (2,27–2,87) разу відповідно нижчими у дітей із тяжкими порушеннями, порівняно із тими, хто мали легкий перебіг, а індекси PCT та P-LCR – у (1,59–3,00) разу та (1,37–1,44) разу відповідно вищими при тяжких порушеннях. Встановлено зв’язок тромбоцитарних індексів із показниками активності запального процесу. Так, встановлено, що у дітей, які мали рівні СРП, ІЛ-1 та ІЛ-6 у межах IV квартилю значення MPV і PDW вірогідно (р≤0,05) знижувались, а PCT та P-LCR підвищувались порівняно з тими дітьми, які мали рівні СРП, ІЛ-1 та ІЛ-6 у межах І квартилю. Висновки. Проведений аналіз тромбоцитарних індексів у дітей із порушеннями в системі гемостазу, індукованими герпетичною інфекцією, встановив зв’язок із показниками активності запального процесу

Маркери активності інфекційно-запального процесу залежно від тяжкості перебігу негоспітальної пневмонії

2025-01-01T00:00:00Z

Маркери активності інфекційно-запального процесу залежно від тяжкості перебігу негоспітальної пневмонії Дудник, В. М.; Вовчук, О. О. Вступ. Негоспітальна пневмонія залишається однією з головних причин інфекційної захворюваності та госпіталізації дітей, особливо в осінньо-зимовий період. Через варіабельність клінічних проявів тяжкої пневмонії зростає значення лабораторних маркерів запалення, що дозволяють об’єктивізувати стан пацієнтів. Мета дослідження. Встановити зв’язок між рівнями лабораторних маркерів інфекційно-запального процесу та тяжкістю перебігу НП у дітей, з урахуванням віку, статі та наявності ускладнень. Матеріали та методи. Обстежено 389 дітей віком 5–18 років, із яких 349 – основна група, поділена на ретроспективну та проспективну підгрупи, і 40 – контрольна група практично здорових дітей. Визначали рівні лейкоцитів, ШОЕ, С-реактивного білка (СРБ), лактату, інтерлейкінів-1 та -6, проводили аналіз залежності показників від клінічних характеристик. Результати досліджень. У дітей із НП зареєстровано достовірне підвищення більшості маркерів запалення порівняно з контрольною групою. При тяжкому перебігу відзначено вірогідне зростання рівнів ШОЕ (+29,8%), СРБ (+28,2%) та лактату (+29,0%), при цьому лише лактат виявив помірний кореляційний зв’язок із тяжкістю (r=0,44; p<0,001) та продемонстрував найвищу прогностичну здатність за ROCаналізом (AUC=0,76). Простежувалися функціональні ускладнення з боку гепато-біліарної системи та більш показові – з боку бронхо-легеневої системи. Ускладнення, зокрема абсцес і ателектаз, асоціювалися з підвищенням ШОЕ та СРБ. ІЛ-1, ІЛ-6 та лейкоцити не мали достовірного зв’язку з тяжкістю перебігу. Висновки. Найбільш інформативними маркерами тяжкості перебігу НП у дітей є рівні лактату, ШОЕ та СРБ. Виявлено вікові особливості запальної відповіді, що слід враховувати при клінічному обстеженні. Отримані результати можуть бути використані для створення прогностичної моделі з метою раннього виявлення ризику несприятливого перебігу захворювання.