https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/156 статті, матеріали конференцій 2026-04-04T04:38:36Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11154 Psychological resilience and mentalization of military surgeons under combat stress: a multidisciplinary approach to overcoming emotional burnout Chorna, V. V.; Petrushenko, V. V.; Rybinskyi, M. V.; Tomashevskyi, A. V.; Kolomiiets, V.V.; Poliarush, V. V.; Tymchuk, Ye. V. Background. Military surgeons work in extreme conditions where limited resources, constant time constraints, and life-threatening situations are part of everyday reality. This situation requires not only impeccable professional training, but also a high level of psychological resilience, the ability to adapt quickly, and to act effectively under pressure. The purpose of the study is to conduct a retrospective analysis of scientific sources on psychological resilience and mentalization ability in military surgeons as factors contributing to reducing the level of emotional burnout in combat stress conditions and to prove the effectiveness of a multidisciplinary approach to maintaining the mental health of medical personnel. Materials and methods. The study was based on an analysis of domestic and foreign scientific works using the PubMed and Google Scholar databases for 2008–2025, as well as a bibliometric, analytical, systematic, and statistical approach. The literature search was conducted using the keywords: “military surgeons”, “adaptation to combat, extreme conditions”, “emotional burnout”, and “psychological resilience”. A survey of 18 military surgeons (Role 1) was conducted to establish professional burnout syndrome using the validated diagnostic method of O. Chaban and the questionnaire “Adaptability-200”. Data processing was performed using Excel and Statistica software, and statistical reliability of the results was verified using Spearman’s nonparametric rank correlation coefficient. Results. Correlation analysis using Spearman’s rank correlation coefficient revealed a statistically significant linear relationship between the questionnaire score and the age of respondents, as well as their work experience, indicating the influence of these factors on the formation of emotional burnout syndrome. The results of the study of psychological stability and adaptive potential showed the presence of the following characteristics in the study sample: 20.0 % of respondents demonstrated signs of nervous and mental instability; 40.0 % had reduced communication potential; 20.0 % exhibited reduced level of moral and ethical normativity; 20.0 % reported a low level of military and professional focus; 20.0 % had pronounced deviant behavioral traits; 20.0 % showed markers of increased risk of suicidal behavior. The data obtained indicate the need for systematic psychological support for personnel and the implementation of targeted correctional and rehabilitation programs within the military medical environment. Conclusions. Preserving the human resources of military medicine, particularly surgeons, is a strategic task for Ukraine’s defense system. The effectiveness of medical care in combat zones is largely determined by the professional training and psychological resilience of personnel working in high-risk conditions with limited resources. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11153 Risks and complications of tourniquet syndrome in blast injuries in the context of contemporary military conflicts Chorna, V. V.; Osyodlo, G. V.; Stadnik, S. M.; Savichan, K. V.; Lipkan, V. M.; Kolomiets, V. V.; Rybinskyi, M. V.; Nesterova, S. Yu.; Hudzevych, L. S. The purpose was to analyze the impact of the use of tourniquets by military personnel during massive or critical bleeding, as well as in cases of traumatic amputations of limbs. Special attention is devoted to the timely conversion of the tourniquet, determining the feasibility and inappropriateness of its use, assessing the duration of its application, and analyzing complications arising from excessively long use, especially in conditions of intense hostilities or prolonged evacuation. Materials and methods. We conducted review of the scientometric databases Scopus, PubMed, ResearchGate, as well as professional periodicals: Health.mil, Military Medicine, Ukrainian Journal of Military Medicine etc. We used the following keywords for search: “tourniquet”, ”alternative”, “stop the bleed”. Our part of clinical study described in this article was conducted on the basis of a Role 2 surgical hospital in the hottest combat zone in April-May, 2024, n=70 servicemen. The article describes 4 clinical cases of temporary stopping of critical bleeding in military personnel, medical interventions at the Role 2 stage to transfer medical evacuation to the Role 3 stage of medical support. Results. The analysis of the duration of tourniquet application showed that they were used for 1-2 hours in 50.0% of cases, from 2 to 3 hours in 40.0% of cases-, and the duration of its implementation after combat trauma exceeded 3 hours in 10.0% of cases. Thus, the application of tourniquets was inappropriate in 30.0% of servicemen. Conclusions. According to the results of the study, one of the most serious complications of tourniquet application is irreversible limb ischemia, which requires amputation and was observed in 45.0% of cases observed by us. The importance of timely, correct tourniquet application technique is reflected in the experience of tactical medicine personnel in self- and mutual aid on the battlefield and saves the lives of servicemen. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11150 Comprehensive analysis of scientific research on penetrating neck wounds in the world and Ukraine Chorna, V. V.; Fedotova, V. V.; Kolomiets, V. V.; Lypkan, V. M.; Rybinskyi, M. V.; Savichan, K. V.; Hudzevych, L. S. Neck injuries remain a serious problem for combat medicine, and timely premedical care is crucial for the survival of military personnel with such trauma. The purpose is to conduct a retrospective analysis of scientific papers on the structure, location of penetrating neck wounds, complications during military conflicts around the world, and the provision of premedical and surgical care. Materials and methods. A literature search was conducted on the structure, location of penetrating neck wounds, complications and provision of premedical care in limited resources and surgical care during military conflicts in 73 modern scientific papers using the MEDLINE/PubMed, Karger, Embase/Ovid databases. After reviewing the articles and reading their full texts, 37 sources were selected. The search on the penetrating neck injury, premedical care was conducted for 2004–2024. Gunshot wounds to the larynx and pharynx are among the most serious neck injuries in military settings. They cause potentially life-threatening complications such as asphyxia, massive bleeding, and hypovolemic shock. The experience of Ukrainian doctors complements the strategy of new prehospital treatment protocols focused on airway management and stopping critical bleeding. Improvements in these approaches can significantly reduce combat morbidity and mortality among military personnel. The article presents 4 clinical cases of penetrating wounds of the head, neck, and face and the medical interventions performed at the second stage of evacuation to transfer to the next stage of treatment. Conclusions. It is recommended to continue research in this area based on the experience of Ukraine for new protocols at the prehospital stage of treatment focused on airway management and stopping critical bleeding. Improvement of these approaches can significantly reduce combat morbidity and mortality among military personnel. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11149 Аналіз та перспективи ресуститації з застосуванням свіжої цільної крові в сучасній медицині Петрушенко, В. В.; Чорна, В. В.; Коломієць, В. В.; Липкань, В. М.; Рибінський, М. В.; Подолян, В. М.; Томашевський, А. В.; Сирота, М. Г. Мета: полягала у вивчені переваги введення еритроцитарних (ЕК), плазмових (плазма свіжезаморожена (ПСЗ)), тромбоцитарних (ТК) компонентів; при різних ступенях гіповолемічного шоку через травматичні ушкодження під час бойових дій з урахуванням часу від поранення до початку переливання крові за даними двох хірургічних госпіталей ІІ рівня ЕМЕ та одного військового госпіталя ІІІ рівня. Методи: дослідження проводили на базі двох хірургічних госпіталів (ІІ рівень ЕМЕ) найгарячішому напрямку бойових дій та військовому госпіталі (ІІІ рівень) за січень 2024 р. Аналіз переливання крові проводили на ІІ рівні – n=100, на ІІІ рівні n=50 військовослужбовців. Проведено ретроспективний огляд вітчизняних та зарубіжних 85 наукових праць з використанням баз даних PubMed і Google Scholar. Після проведення огляду статей та ознайомлення з їхніми повними текстами, було відібрано 22 джерела щодо використання ЦК та КТ при різних ступенях тяжкості ураження, геморагічного шоку під час воєнних конфліктів. Глибина пошуку склала за період 2014-2024 рр. У роботі використано бібліосемантичний, системного аналізу, статистичний. Результати. У всіх війнах та військових конфліктах геморагічний шок є основною причиною 81,5% смертельних випадків військовослужбовців. На ІІ ЕМЕ при критичних кровотечах через бойові травми перевага надавалась у 72,5% еритроцитарним компонентам+плазмовим компонентам і 27,5% еритроцитарним компонентам у військовослужбовців з 43,0% ушкодженнями кінцівок, 28,0% абдомінальними, 17,0% торако-абдомінальними ушкодженнями, 13,0% ушкодженнями тазу. Ступінь гіповолемічного шоку у пацієнтів свідчить про серйозність їхнього стану: 64,0% мали ІІ ступінь шоку, 29,0% – ІІІ ступінь, 7,0% - IV ступінь. На ІІ ЕМЕ 60,0% пацієнтів отримали 1-2 дози трансфузівної терапії, 17,0% – 3 і 23,0% більше 4 доз. На ІІІ етапі медичної евакуації перевага надавалась ЕК+ПК – 50,0%; ЕК – 43,0%; тромбоцитарним компонентам – 7,0% у об’ємі 1 дози – 28,0%, 2 доз – 40,0, 3 доз – 22,0% і 4 доз – 10,0. На ІІІ ЕМЕ 4,0% пацієнтів отримали інфузію в межах першої доби, тоді як найбільша кількість переливань проводилася на дев’яту добу – 40,0%, на шосту добу – 25,0%, і на дванадцяту добу –21,0%. У 10,0% пацієнтів була зареєстрована гіпертермія, 4,0% – гостра ниркова недостатність (ГНН), і ще у 4,0% – набряк Квінке. Висновки. Час до початку інфузії: Своєчасна інфузійна терапія, зокрема в 1-2 години після поранення (78,0% випадків), відіграла ключову роль у досягненні позитивних клінічних результатів. Дослідження показує, що ефективна інфузійна терапія на ранніх етапах (II ЕМЕ) призвела до суттєвого зниження тяжкості гіповолемічного шоку на III етапі та мінімізувала кількість ускладнень після ресуститації. 2025-01-01T00:00:00Z