<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/117">
<title>Наукові публікації каф. клінічної фармації</title>
<link>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/117</link>
<description>статті, матеріали конференцій</description>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11629"/>
<rdf:li rdf:resource="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11610"/>
<rdf:li rdf:resource="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11609"/>
<rdf:li rdf:resource="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11608"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-07T19:20:47Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11629">
<title>Ranolazine efficiency in hypertrophyc cardiomyopathy</title>
<link>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11629</link>
<description>Ranolazine efficiency in hypertrophyc cardiomyopathy
Kyrychenko, O. V.; Vozniuk, L. A.; Osypenko, I. P.
Hypertrophic cardiomyopathy (HCM) is a leading cause of sudden cardiovascular death that develops usually due to ventricular arrhythmia and a heart failure-related death dysfunction. Ranolazine is an inhibitor of the late inward sodium current (IₙₐL). In HCM, several pathophysiologic features may make this mechanism relevant: enhanced late IₙₐL has been documented in human HCM cardiomyocytes. Diastolic dysfunction, increased wall stiffness, microvascular dysfunction and arrhythmogenic substrate are prominent in HCM – so a drug that might mitigate calcium overload, improve relaxation or reduce arrhythmias has theoretical appeal.
</description>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11610">
<title>Підходи до ведення госпіталізованих хворих з гіперглікемією в критичному стані</title>
<link>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11610</link>
<description>Підходи до ведення госпіталізованих хворих з гіперглікемією в критичному стані
Щербенюк, Н. В.; Півторак, К. В.
Дорослі пацієнти з гіперглікемією, госпіталізовані з приводу тяжких захворювань, піддаються підвищеному ризику несприятливих клінічних наслідків за відсутності чітко визначених підходів до управління глікемією. Це стосується не лише цукрового діабету, але й транзиторної гіперглікемії, яка часто виявляється у пацієнтів в критичному стані.
</description>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11609">
<title>Ризики взаємодії лікарських засобів при лікуванні гепатиту С</title>
<link>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11609</link>
<description>Ризики взаємодії лікарських засобів при лікуванні гепатиту С
Семененко, С. І.; Мамедова, А. Ю.; Назаренко, А. С.
Хронічний вірусний гепатит С (ВГС) є глобальною проблемою охорони здоров'я у світі. Наслідками захворювання є цироз печінки та розвиток гепатоцелюлярної карциноми. Сучасна терапія ВГС базується на застосуванні препаратів прямої противірусної дії. Вони значно підвищують шанси на фактичне одужання хворого, проте комбінуються з низкою інших лікарських речовин. Така поліпрагмазія створює значні ризики небажаної взаємодії лікарських засобів, що може призводити до зниження ефективності лікування та розвитку токсичних реакцій.
</description>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11608">
<title>Плейотропні властивості діуретиків у клінічній практиці</title>
<link>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11608</link>
<description>Плейотропні властивості діуретиків у клінічній практиці
Процик, Ю. Ю.; Тітов, О. С.; Семененко, С. І.; Дорошкевич, І. О.
Вода становить близько 60% середньої маси тіла дорослої людини і відповідає за велику кількість фізіологічних процесів в організмі людини. Баланс загальної рідини організму - це надзвичайно добре регульований процес, який забезпечує підтримання балансу між збільшенням і втратою рідини за допомогою різних фізіологічних механізмів, коректуючи навіть невідчутні зміни в тілі. Діуретики - це препарати, які фармакологічно схиляють регуляцію ниркової рідини на користь виведення води та електролітів, в цьому і полягає їхня нефрологічна дія. Однак, сучасні дослідження свідчать, що ефекти цих препаратів значно виходять за межі нефрону. У нашій роботі ми спробували охопити основні аспекти використання діуретиків, підкреслюючи розуміння основних фармакофізіологічних механізмів дії ліків та прогресивне розгорнуте їх застосування у терапії.
</description>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
