<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Кафедра менеджменту та маркетингу</title>
<link href="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/6701" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/6701</id>
<updated>2026-04-30T08:10:42Z</updated>
<dc:date>2026-04-30T08:10:42Z</dc:date>
<entry>
<title>Маркетинг і консалтинг у соціальній сфері та бізнесі в умовах цифрової трансформації</title>
<link href="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11697" rel="alternate"/>
<author>
<name>Головчук, Ю. О.</name>
</author>
<author>
<name>Паламаренко, Я. В.</name>
</author>
<author>
<name>Карачина, Н. П.</name>
</author>
<author>
<name>Романенко, С. В.</name>
</author>
<id>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11697</id>
<updated>2026-04-27T19:32:17Z</updated>
<published>2026-04-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Маркетинг і консалтинг у соціальній сфері та бізнесі в умовах цифрової трансформації
Головчук, Ю. О.; Паламаренко, Я. В.; Карачина, Н. П.; Романенко, С. В.
Сучасний  розвиток  цифрового  середовища  зумовлює  трансформацію  комунікацій  у  соціальній сфері та бізнесі. Зростання  ролі  соціальних мереж і месенджерів супроводжується зміною моделей взаємодії з аудиторією та підвищенням вимог до ефективності комунікацій.Актуальним є питання інтеграції маркетингових, рекламних і консалтингових інструментів як елементів єдиної комунікаційної системи. Метою дослідження є обгрунтування підходів до їх інтеграції в умовах цифрової трансформації. Проаналізовано використання цифрових каналів комунікації в Україні у 2020—2025 рр. Встановлено, що цифрове середовище характеризується зростанням популярності інтерактивних платформ і зниженням ефективності традиційних каналів. Маркетингові інструменти забезпечують охоплення аудиторії, рекламні — стимулюють поведінкові реакції, консалтингові — поглиблюють взаємодію. Їх ізольоване використання знижує ефективність комунікацій.
</summary>
<dc:date>2026-04-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Цифрова адаптація органів місцевого самоврядування: соціально-економічні детермінанти та сучасні виклики</title>
<link href="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11693" rel="alternate"/>
<author>
<name>Герасимюк, К. Х.</name>
</author>
<author>
<name>Заболотенко, Д. М.</name>
</author>
<id>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11693</id>
<updated>2026-04-27T16:19:58Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Цифрова адаптація органів місцевого самоврядування: соціально-економічні детермінанти та сучасні виклики
Герасимюк, К. Х.; Заболотенко, Д. М.
У статті проведено комплексне дослідження соціально-економічних детермінант цифрової адаптації органів місцевого самоврядування в умовах воєнних викликів та необхідності післявоєнної відбудови територій. Актуальність роботи зумовлена значною міжрегіональною диференціацією цифрового розвитку та необхідністю подолання бар’єрів у доступі до публічних послуг. Обґрунтовано, що цифрова адаптація є не лише технічним процесом, а стратегічним інструментом соціально-економічного розвитку громад, що забезпечує прозорість, підзвітність та ефективність управління.&#13;
Методологія дослідження базується на комплексному аналізі показників Індексу цифрової трансформації регіонів і громад, даних щодо виконання місцевих бюджетів та результатах національних соціологічних опитувань. У процесі аналізу виявлено, що рівень цифрової зрілості більшості громад залишається на початковій стадії. Навіть регіони, що демонструють найкращі результати (зокрема Львівська та Полтавська області), наразі не подолали межу в половину від максимально можливого бала за встановленою шкалою вимірювання.&#13;
Основним економічним обмеженням цифрового розвитку визначено критично низький рівень фінансування інформаційно-комунікаційних технологій у структурі видатків місцевих бюджетів. Встановлено, що частка коштів на цифровізацію становить лише близько 3,5% від загального бюджету громад, що суттєво гальмує модернізацію адміністративних процесів та впровадження інноваційних рішень.&#13;
Особливу увагу приділено соціальному аспекту трансформації, де емпіричні дані свідчать про значний розрив між потребами населення та наявними цифровими сервісами. Лише п’ята частина населення оцінює систему соціальної підтримки як ефективну, а більшість громадян відзначають складність процедур отримання допомоги. Це підтверджує, що недостатній рівень цифровізації посилює адміністративні бар’єри.&#13;
На основі отриманих результатів запропоновано модель соціально-економічних детермінант, у якій результативність цифрової трансформації визначається синергією фінансових ресурсів, інституційної спроможності місцевої влади та орієнтації сервісів на реальні запити громадян. Зроблено висновок, що розвиток управління на основі даних та якісний інформаційний супровід діяльності громад є ключовими факторами підвищення якості життя населення та зміцнення інституційної стійкості територій.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Управління інформуванням та взаємодія з жителями територіальних громад в умовах воєнного стану: цифрові виклики та інституційні рішення</title>
<link href="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11692" rel="alternate"/>
<author>
<name>Герасимюк, К. Х.</name>
</author>
<author>
<name>Заболотенко, Д. М.</name>
</author>
<id>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11692</id>
<updated>2026-04-27T06:12:13Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Управління інформуванням та взаємодія з жителями територіальних громад в умовах воєнного стану: цифрові виклики та інституційні рішення
Герасимюк, К. Х.; Заболотенко, Д. М.
На основі дослідження програми Polaris (2026) проаналізовано трансформацію муніципальної комунікації в умовах воєнного стану. Виявлено домінування цифрових каналів, гібридизацію комунікаційної моделі та системні барʼєри взаємодії з органами місцевого самоврядування (ОМС) та жителями територіальних громад. Обґрунтовано рекомендації щодо інституціоналізації комунікаційної функції ОМС та приведення Статутів територіальних громад (Статут) у відповідність до чинного законодавства. Ключові слова: органи місцевого самоврядування, інформування, взаємодія з жителями, участь громадян, воєнний стан, інституційна стійкість, кадрове забезпечення, цифровізація, цифрова грамотність, народовладдя.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Кадрове забезпечення публічного управління в системі соціального менеджменту</title>
<link href="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11691" rel="alternate"/>
<author>
<name>Головчук, Ю. О.</name>
</author>
<author>
<name>Поліщук, С. С.</name>
</author>
<author>
<name>Ночвіна, О. А.</name>
</author>
<author>
<name>Палагнюк, Г. О.</name>
</author>
<id>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11691</id>
<updated>2026-04-26T20:48:17Z</updated>
<published>2026-03-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Кадрове забезпечення публічного управління в системі соціального менеджменту
Головчук, Ю. О.; Поліщук, С. С.; Ночвіна, О. А.; Палагнюк, Г. О.
У  статті  розглядаються  особливості  кадрового  забезпечення публічного управління в системі соціального менеджменту. Особливу увагу приділено  проблемі  плинності  кадрів  у  соціальній  сфері,  що  негативно впливає  на  стабільність  та  ефективність  функціонування  органів  влади. Проаналізовано результати опитування роботодавців, які виявили нестачу кваліфікованих  фахівців,  низький  рівень  мотивації  працівників,  обмежені можливості  карʼєрного  зростання,  а  також  труднощі  з  утриманням молодих   спеціалістів
</summary>
<dc:date>2026-03-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
