Кафедра хірургії №1 з курсом урології

Діагностична та лікувальна тактика при кістозних утвореннях підшлункової залози різної етіології

2025-12-09T08:21:24Z

Діагностична та лікувальна тактика при кістозних утвореннях підшлункової залози різної етіології Шапринський, В. О.; Камінський, О. А.; Шапринський, Є. В.; Форманчук, А. М.; Стукан, С. С.; Миронишен, Ю. А.; Верба, М. А. Вступ. За останніми дослідженнями, кісти підшлункової залози (ПЗ) діагностуються близько у 10% дорослого населення, а у групі пацієнтів старше 70 років захворюваність на кісти ПЗ зростає до 30%. За етіологією усі кістозні утворення ПЗ розділяють на непухлинні та пухлинні (неопластичні). Мета дослідження: покращити результати лікування пацієнтів з кістозними утвореннями підшлункової залози різної етіології шляхом оптимізації диференційної діагностики і тактики лікування. Матеріали та методи. Відповідно до мети дослідження проаналізовано результати комплексного обстеження та лікування 79 пацієнтів з кістозними утвореннями ПЗ. Зважаючи на етіологію кістозних утворень, пацієнтів були розподілені на три групи: 1) пацієнти з кістозними утвореннями у результаті хронічного панкреатиту – 58 осіб (73,4%); 2) пацієнти з кістозними утвореннями у результаті гострого панкреатиту – 12 осіб (15,2%); 3) пацієнти з пухлинними кістозними утвореннями – 9 осіб (11,4%). В останній групі, згідно з гістологічною будовою пухлини, пацієнти розподілились наступним чином: муцинозна цистаденома (4 випадки), серозна цистаденома (3 випадки), інтрадуктальна папілярна муцинозна пухлина (2 випадки). Обробка результатів дослідження здійснювалася методами варіаційної статистики, реалізованими стандартним пакетом прикладних програм Statistica фірми “StatSoft” (Сполучені Штати Америки). Результати. Розроблений нами метод неінвазивної диференційної діагностики кістозних утворень підшлункової залози з використанням гематологічних показників периферійної крові володіє високими показниками чутливості (71%) та специфічності (65%). Предикторами успішних дренуючих операцій є кісти розміром не більше 5 см, з однорідним внутрішнім вмістом, без зв’язку з протоковою системою підшлункової залози. Виражений больовий синдром (біль типу Б) найчастіше є несприятливою прогностичною ознакою для проведення консервативного або пункційного лікування. Висновки. На основі проведених досліджень розроблено алгоритм вибору диференційно-діагностичної та лікувальної тактики у пацієнтів з кістозними утвореннями підшлункової залози різної етіології. Розроблено та впроваджено у клінічну практику метод неінвазивної диференційної діагностики кістозних утворень підшлункової залози з використанням гематологічних показників периферійної крові.

Результати виконання лапароскопічної робот-асистованої простатектомії при хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати

2025-12-09T08:12:18Z

Результати виконання лапароскопічної робот-асистованої простатектомії при хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати Церковнюк, Р. Г.; Горовий, В. І.; Шапринський, В. О.; Соснін, М. Д.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Капшук, О. М.; Чайка, О. М.; Капшук, В. М.; Тагеєв, В. Р. Вступ. Лапароскопічна робот-асистована простатектомія при доброякісній гіперплазії простати була запроваджена в практику урологів у 2008 р. як малоінвазивна альтернатива відкритим травматичним простатектоміям із великою кількістю післяопераційних ускладнень. Мета дослідження – оцінити безпосередні (стаціонарні) результати лапароскопічної робот-асистованої простатектомії при хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати великих розмірів (більше 80 см3). Матеріали та методи. Представлені безпосередні (стаціонарні) результати одномоментної лапароскопічної робот-асистованої трансперитонеальної черезміхурової простатектомії у 55 хворих на доброякісну гіперплазію простати, які були оперовані в Медичному центрі «Інномед – Центр Ендохірургії» у період із 2019 по 2024 рр. хірургічними системами da Vinci S та da Vinci Si. Для виключення раку простати виконували дослідження рівня простатспецифічного антигену у сироватці крові, МРТ та/чи біопсію простати. Інтраопераційну крововтрату визначали ваговим методом. Операції проводили трансперитонеальним черезміхуровим доступом: у 25 хворих через купол (верхню стінку, яка покрита очеревиною) сечового міхура, 30 – через передню стінку після розсічення очеревини в ділянці серединної пупкової складки та проникнення у передміхуровий простір Retzii. Хірургічні ускладнення після простатектомій визначали за Clavien-Dindo, оцінювали акт сечовипускання до та після операції за допомогою урофлоуметрії. Середній вік хворих склав (66,7±4,3) років, середній індекс маси тіла – (25,6±3,5) кг/м2, середній індекс шкали ASA (American Society of Anesthesiology) – (1,8±0,2), середній об’єм простати – (124,8±25,8) см3. Результати. Середня тривалість операції склала (219,3±28,7) хвилин, середня інтраопераційна крововтрата – (125,7±33,4) мл, середній післяопераційний ліжко-день – (5,5±1,1). Кровотеча після операції виникла у одного хворого (1,8%), зупинена електрокоагуляцією судин ложа простати після повернення хворого в операційну. Переливання компонентів крові через кровотечу та крововтрату не виконували жодному хворому. Ускладнення після лапароскопічної робот-асистованої простатектомії виникли у 1 (1,8%) хворого – гіпертермія після видаленні уретрального катетера, яка була купована антибактеріальною та протизапальною терапією. Ускладнення за Clavien – Dindo виникли у 2 (3,6%) хворих та відповідали даним літератури. Середня максимальна швидкість потоку сечі (Qmax, мл/с) при урофлоуметричному дослідженні до операції склала (7,9±2,4) мл/с, після операції – (25,4±2,9) мл/с (р<0,05). Висновки. Одномоментна лапароскопічна робот-асистована трансперитонеальна черезміхурова простатектомія характеризується мінімальною кількістю післяопераційних ускладнень та дозволяє ефективно відновити акт сечовипускання у хворих із доброякісною гіперплазією простати великих розмірів (більше 80 см3).

Вплив антисептиків на мікрофлору періопераційних інфекційних ускладнень у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози

2025-12-09T07:59:12Z

Вплив антисептиків на мікрофлору періопераційних інфекційних ускладнень у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози Шапринський, В. О.; Назарчук, О. А.; Горовий, В. І.; Довгань, І. І.; Бабіна, Ю. М.; Верба, М. А. Мета роботи: вивчити ефективність антисептичних засобів у профілактиці та лікуванні періопераційних інфекційних ускладнень у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Матеріали і методи. Для визначення ефективності впливу антисептиків на мікрофлору періопераційних інфекційних ускладнень у дослідження було відібрано 90 хворих. Вивчали видовий склад мікрофлори одержаного біологічного матеріалу в періопераційному періоді. Виділяли мікрофлору з поверхні післяопераційної рани, із дренажів та поверхні уретрального катетера. З використанням загальноприйнятих мікробіологічних методів було досліджено чутливість до антисептичних засобів провідних збудників гнійно-запального процесу. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Умовно-патогенна мікрофлора періопераційної ділянки та бактеріологічний аналіз посіву сечі у періопераційному періоді в пацієнтів із ДГПЗ характеризуються гетерогенністю, де основна частка належить представникам грамнегативної мікрофлори (Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa) та ентеробактерій (Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae ss. Pneumoniae), а серед грампозитивної мікрофлори спостерігаються стафілококи (Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermitis та Staphylococcus haemolyticus). При порівняльному аналізі у хворих, яким проводили черезміхурову простатектомію, були вищі показники мікробної контамінації, порівняно з другою та третьою групами дослідження, де проводили залобкові простатектомії (p<0,05). Це пояснюється можливістю потрапляння інфікованої сечі у передміхурові та залобкові простори через надлобкові дренажі сечового міхура, які встановлюють перед операційним втручанням. Висновки. Лапароскопічна залобкова простатектомія дозволяє досягти кращих результатів у лікуванні та меншу кількість післяопераційних ускладнень, ніж відкрита. Препарати на основі катіонних поверхнево-активних сполук володіють потужними бактеріостатичними та бактерицидними властивостями щодо стафілококів, грамнегативних неферментуючих мікроорганізмів та ентеробактерій. Необхідні подальші дослідження, щоби мати можливість рекомендувати лапароскопічну залобкову простатектомію в практику урологічних клінік України, які мають лапароскопічне оснащення.

Історичні аспекти впровадження симультанної передочеревинної герніопластики та відкритої простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу

2025-12-09T07:50:28Z

Історичні аспекти впровадження симультанної передочеревинної герніопластики та відкритої простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу Горовий, В. І.; Шапринський, В. О.; Хіміч, С. Д.; Костюк, О. Г.; Верба, М. А. Вступ. У статті представлено основні етапи впровадження передочеревинного доступу при виконанні симультанної передочеревинної герніопластики у хворих на пахвинну грижу. Враховуючи те, що в даний час відбувається швидкий розвиток лапароскопічних та роботизованих технік простатектомії, показано беззаперечне місце в урологічній практиці симультанної передочеревинної герніопластики та відкритої простатектомії. Мета дослідження: представити основні етапи впровадження симультанної передочеревинної герніопластики та відкритої простатектомії (залобкової та черезміхурової) у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу. Матеріали та методи. Пошук літературних джерел проводився із застосуванням бази даних Medline від PubMed та Google Scholar за останні 10 років за ключовими словами і словосполученнями англійською мовою: open simple transbladder and retropubic prostatectomy, simultaneous preperitoneal inguinal hernioplasty. Результати дослідження та їх обговорення. З отриманих даних у пошукових медичних наукових базах стає зрозумілим, що етапи впровадження симультанної передочеревинної герніопластики та відкритої простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу були і залишаються досить актуальними. Показана необхідність використовувати не лише передочеревинну пахвинну герніопластику місцевими тканинами, але і доповнювати її встановленням синтетичного сітчастого імплантату. Висновки. Симультанна передочеревинна герніопластика при виконанні простатектомії має не лише економічний, але і психологічний ефект, а також сприяє покращенню якості життя хворого. А тому подальші дослідження виконання симультанної передочеревинної герніопластики сітчастим протезом під час відкритої залобкової та черезміхурової простатектомій є актуальними та перспективими.