<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Автореферати дисертацій каф. акушерства і гінекології №2</title>
<link href="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3332" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3332</id>
<updated>2026-04-15T03:56:10Z</updated>
<dc:date>2026-04-15T03:56:10Z</dc:date>
<entry>
<title>Профілактика ембріональних втрат у жінок пізнього репродуктивного віку із порушенням метаболізму фолатів</title>
<link href="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/9731" rel="alternate"/>
<author>
<name>Ластовецька, О. Б.</name>
</author>
<id>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/9731</id>
<updated>2025-04-21T14:31:18Z</updated>
<published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Профілактика ембріональних втрат у жінок пізнього репродуктивного віку із порушенням метаболізму фолатів
Ластовецька, О. Б.
Дисертаційне дослідження присвячено вирішенню актуального завдання сучасного акушерства та гінекології – зниженню частоти ранніх втрат вагітності та перинатальної патології у жінок пізнього репродуктивного віку із порушенням метаболізму фолатів на основі удосконалення клініко-діагностичних підходів та оптимізації профілактичних заходів. Актуальність дослідження визначається зростанням частоти невиношування вагітності на ранніх термінах, несвоєчасністю доклінічно значимої діагностики та способів ранньої адекватної профілактики розвитку перинатальної патології у жінок пізнього репродуктивного віку з урахуваннями генетично-детермінованих особливостей функціонування фолатного циклу. &#13;
Дослідження проведено із дотриманням основних біоетичних норм згідно положень Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину, Гельсінської декларації (1964 р.) та законодавства України. Практичне значення отриманих результатів полягає в обґрунтуванні доцільності ранньої предикторної діагностики невиношування вагітності у жінок пізнього репродуктивного віку на основі генотипу за поліморфізмом rs1801133 (677 C&gt;T) гена MTHFR, сироваткових рівнів фолатів у прегравідарному періоді. Розроблена та адаптована для практичного використання превентивна стратегія клінічного ведення жінок пізнього репродуктивного віку із порушенням метаболізму фолатів та ембріональними втратами в анамнезі з урахуванням профілю безпеки на основі впровадження профілактичної терапії із використанням біологічно активної форми фолатів у вигляді 5-метилтетрагідрофолату.
</summary>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Сучасні аспекти профілактики ранньої прееклампсії у жінок з ожирінням</title>
<link href="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/9730" rel="alternate"/>
<author>
<name>Боднарчук, О. В.</name>
</author>
<id>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/9730</id>
<updated>2025-04-21T14:18:07Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Сучасні аспекти профілактики ранньої прееклампсії у жінок з ожирінням
Боднарчук, О. В.
Дисертаційна робота містить теоретичне обґрунтування й пропозиції щодо практичного вирішення важливого науково-практичного завдання – знизити частоту акушерської та неонатальної патології шляхом оптимізації профілактики ранньої прееклампсії у вагітних жінок із ожирінням на основі розроблення та впровадження персоналізованих діагностично-профілактичних заходів. &#13;
Актуальність дослідження визначається зростанням частоти розвитку гіпертензивних розладів вагітності у жінок із ожирінням, відсутністю персоніфікованої методології предиктивно-значимої діагностики та способів оптимальної профілактики вищезазначеної патології вагітності. Наукова новизна проведеного дисертаційного дослідження полягає у розширені наукових даних щодо особливостей клінічного перебігу вагітності та пологів жінок з ожирінням із урахуванням асоційованого значення зниженого статусу вітаміну Д. Нами було доповнено наукові дані про предиктори розвитку ранньої ПЕ (маркери метаболізму ліпідів та гестаційної ендотеліопатії), у вагітних із ожирінням та недостатністю / дефіцитом вітаміну Д у сироватці крові. Було науково обґрунтовано доцільність запропонованої методики медикаментозної профілактики перинатальних ускладнень, зумовлених розвитком ранньої прееклампсії у жінок із ожирінням та асоційованим зниженим статусом вітаміну Д. Проспективне клінічне дослідження дозволило науково вірогідно обґрунтувати системний підхід до комплексної стратегії ведення вагітності у жінок із ожирінням для попередження розвитку антенатальної патології із застосуванням персоніфікованого підходу.
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Патогенетичні аспекти лікування безпліддя у жінок репродуктивного віку з оваріковарікоцеле</title>
<link href="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/9729" rel="alternate"/>
<author>
<name>Астахова, О.</name>
</author>
<id>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/9729</id>
<updated>2025-04-21T14:17:10Z</updated>
<published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Патогенетичні аспекти лікування безпліддя у жінок репродуктивного віку з оваріковарікоцеле
Астахова, О.
Дисертація присвячена вирішенню актуального завдання сучасної гінекології – покращення репродуктивного потенціалу жінок з безпліддям на фоні тазового венозного повнокрів’я шляхом вивчення причинно-наслідкових зв’язків та оптимізації підходів до його діагностики та лікування. Проблема репродуктивного здоров’я в Україні за останні десятиріччя набула великого значення. Соціально-економічна криза обумовила швидкий темп депопуляції – зменшення чисельності населення. За показником коефіцієнту народжуваності Україна відноситься до 8 країн з найменшим рівнем дітородної активності. Частота безпліддя в світі коливається від 10–15% до 18–29% та існує стійка тенденція до її швидкого збільшення, в зв’язку з чим дана патологія є державною проблемою. До демографічних наслідків безпліддя відноситься загальне зниження народжуваності. При частоті безплідних шлюбів 15% та вище вплив його на демографічні показники значно перевищує сумарний вплив невиношування та перинатальних втрат. Соціальне значення проблеми, пов’язане з відсутністю дітей в шлюбі, важко переоцінити. Це і нестійкість сімейних відносин, виникнення комплексів неповноцінності подружжя, а також зниження їх соціальної активності. Соціально-психологічний аспект даної проблеми виражається в особистих душевних переживаннях, сімейних конфліктах, позашлюбних зв’язках та алкоголізмі серед подружжя, які знаходяться в безплідному шлюбі. Біологічний бік проблеми полягає в тому, що безпліддя сприяє більш ранньому старінню. У жінок, які тривало страждають на безпліддя, збільшується можливість розвитку злоякісних новоутворень. Великої уваги заслуговують також медико-генетичні аспекти безпліддя. Не виключене збільшення спадкової патології, яка передається від батька до матері, в зв’язку з можливістю виникнення патологічних мутацій в процесі обстеження та лікування безплідної пари. Суто медична значимість питання визначається необхідністю рішення цілої низки завдань, пов’язаних з своєчасною діагностикою та підвищенням ефективності лікування, а також організацією та проведення профілактики безпліддя. Таким чином, безплідний шлюб в силу своєї практичної багатозначимості розглядається як медико-демографічна, соціально-психологічна, біологічна, медико-генетична та загально медична проблема.
</summary>
<dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Профілактика розвитку плацентарної дисфункції у жінок з неспецифічним виразковим колітом</title>
<link href="https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/9728" rel="alternate"/>
<author>
<name>Олексієнко, І. В.</name>
</author>
<id>https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/9728</id>
<updated>2025-04-21T14:04:12Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Профілактика розвитку плацентарної дисфункції у жінок з неспецифічним виразковим колітом
Олексієнко, І. В.
У дисертаційному дослідженні представлено вирішення актуальної задачі практичного акушерства – оптимізація предиктивної діагностики та медикаментозної профілактики плацентарної дисфункції (ПД) у жінок із неспецифічним виразковим колітом (НВК). Актуальність дослідження визначається високим рівнем перинатальної патології плацентарного генезу, що детермінована НВК, відсутністю методів ранньої доклінічної діагностики та способів патогенетично-обумовленої профілактики ПД у пацієнток із НВК. &#13;
Метою дослідження є зниження частоти випадків ПД у пацієнток із НВК шляхом розробки та впровадження персоніфікованої предиктивно-профілактичної стратегії.  &#13;
Завданнями дослідження є: &#13;
1. Проаналізувати можливі фактори ризику, що асоційовані з розвитком перинатальної патології плацентарного генезу у вагітних з НВК. &#13;
2. Визначити вихідний сироватковий рівень вітаміну Д та фолієвої кислоти для персоніфікованого підходу у профілактичній терапії на етапі планування вагітності серед жінок із НВК. &#13;
3. Дослідити ендотеліальний та прозапальний цитокіновий статус як можливий тригер розвитку ПД у жінок з НВК. &#13;
4. Визначити активність маркерів антиоксидантної та системи перекисного окислення ліпідів у жінок із НВК. &#13;
5. Оцінити стан фетоплацентарного комплексу у вагітних з НВК. &#13;
6. Розробити схему профілактики та дати оцінку клінічній ефективності превентивної терапії ПД у жінок з НВК.&#13;
Об’єкт дослідження – плацентарна дисфункція у жінок з неспецифічним виразковим колітом у фазі ремісії. &#13;
Предмет дослідження – особливості гестації та результати вагітності у жінок з неспецифічним виразковим колітом у фазі ремісії, функціональний стан ендотеліальної та плацентарної системи.
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
