Кафедра клінічної фармації і клінфармакологіїhttps://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/322026-04-17T00:24:40Z2026-04-17T00:24:40ZRanolazine efficiency in hypertrophyc cardiomyopathyKyrychenko, O. V.Vozniuk, L. A.Osypenko, I. P.https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/116292026-03-23T11:18:55Z2025-01-01T00:00:00ZRanolazine efficiency in hypertrophyc cardiomyopathy
Kyrychenko, O. V.; Vozniuk, L. A.; Osypenko, I. P.
Hypertrophic cardiomyopathy (HCM) is a leading cause of sudden cardiovascular death that develops usually due to ventricular arrhythmia and a heart failure-related death dysfunction. Ranolazine is an inhibitor of the late inward sodium current (IₙₐL). In HCM, several pathophysiologic features may make this mechanism relevant: enhanced late IₙₐL has been documented in human HCM cardiomyocytes. Diastolic dysfunction, increased wall stiffness, microvascular dysfunction and arrhythmogenic substrate are prominent in HCM – so a drug that might mitigate calcium overload, improve relaxation or reduce arrhythmias has theoretical appeal.
2025-01-01T00:00:00ZПідходи до ведення госпіталізованих хворих з гіперглікемією в критичному станіЩербенюк, Н. В.Півторак, К. В.https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/116102026-03-23T11:07:29Z2025-01-01T00:00:00ZПідходи до ведення госпіталізованих хворих з гіперглікемією в критичному стані
Щербенюк, Н. В.; Півторак, К. В.
Дорослі пацієнти з гіперглікемією, госпіталізовані з приводу тяжких захворювань, піддаються підвищеному ризику несприятливих клінічних наслідків за відсутності чітко визначених підходів до управління глікемією. Це стосується не лише цукрового діабету, але й транзиторної гіперглікемії, яка часто виявляється у пацієнтів в критичному стані.
2025-01-01T00:00:00ZРизики взаємодії лікарських засобів при лікуванні гепатиту ССемененко, С. І.Мамедова, А. Ю.Назаренко, А. С.https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/116092026-03-24T11:18:42Z2025-01-01T00:00:00ZРизики взаємодії лікарських засобів при лікуванні гепатиту С
Семененко, С. І.; Мамедова, А. Ю.; Назаренко, А. С.
Хронічний вірусний гепатит С (ВГС) є глобальною проблемою охорони здоров'я у світі. Наслідками захворювання є цироз печінки та розвиток гепатоцелюлярної карциноми. Сучасна терапія ВГС базується на застосуванні препаратів прямої противірусної дії. Вони значно підвищують шанси на фактичне одужання хворого, проте комбінуються з низкою інших лікарських речовин. Така поліпрагмазія створює значні ризики небажаної взаємодії лікарських засобів, що може призводити до зниження ефективності лікування та розвитку токсичних реакцій.
2025-01-01T00:00:00ZПлейотропні властивості діуретиків у клінічній практиціПроцик, Ю. Ю.Тітов, О. С.Семененко, С. І.Дорошкевич, І. О.https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/116082026-03-24T11:16:47Z2025-01-01T00:00:00ZПлейотропні властивості діуретиків у клінічній практиці
Процик, Ю. Ю.; Тітов, О. С.; Семененко, С. І.; Дорошкевич, І. О.
Вода становить близько 60% середньої маси тіла дорослої людини і відповідає за велику кількість фізіологічних процесів в організмі людини. Баланс загальної рідини організму - це надзвичайно добре регульований процес, який забезпечує підтримання балансу між збільшенням і втратою рідини за допомогою різних фізіологічних механізмів, коректуючи навіть невідчутні зміни в тілі. Діуретики - це препарати, які фармакологічно схиляють регуляцію ниркової рідини на користь виведення води та електролітів, в цьому і полягає їхня нефрологічна дія. Однак, сучасні дослідження свідчать, що ефекти цих препаратів значно виходять за межі нефрону. У нашій роботі ми спробували охопити основні аспекти використання діуретиків, підкреслюючи розуміння основних фармакофізіологічних механізмів дії ліків та прогресивне розгорнуте їх застосування у терапії.
2025-01-01T00:00:00Z