https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/25 2026-05-04T19:36:22Z 2026-05-04T19:36:22Z Konoplitskyi, V. S. Tkach, O.F. Korobko, Ye. Ye. https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11698 2026-04-28T06:05:47Z 2026-03-01T00:00:00Z

Mathematical model of three-dimensional determination of the degree of spine deformation in adolescent idiopathic scoliosis Konoplitskyi, V. S.; Tkach, O.F.; Korobko, Ye. Ye. It is known that in Ukraine every fourth child has postural disorders. According to the Public Health Center of the Ministry of Health of Ukraine, in 2019, 99.467 children were diagnosed with adolescent idiopathic scoliosis of varying severity, and according to the Medical Statistics Center of the Ministry of Health of Ukraine, only during preventive examinations in 2020, 92.322 children aged 0‑17 were found to have adolescent idiopathic scoliosis, of whom 45.553 were boys. Objective – to comprehensively assess the severity of spinal deformity in the sagittal, frontal, and axial planes, taking into account the primary scoliotic curvature in patients with adolescent idiopathic scoliosis. Since scoliosis is a deformity in three planes, its grading requires quantitative assessment of the scoliotic (frontal plane), kyphotic (sagittal plane), and rotational (axial plane) components. It has been proven that visual analysis of vertebral spatial orientation in adolescents with scoliotic deformity based on two-dimensional radiographs is usually misleading and does not provide reliable data, as flat images cannot accurately depict the true frontal (coronal) and lateral (sagittal) linear parameters of anatomical structures (the corresponding vertebra). To calculate the degree of scoliotic spinal deformity considering vertebral rotational displacement, a coordinate system of their specific reference points was constructed in two planes: sagittal and frontal. Unlike some researchers who measured vertebral rotation around the vertical axis using the width of the vertebral body at half its height, we selected the plane of the surfaces of the vertebral end plates as the basic reference for determining the tilt angle of each individual vertebra. This choice is intuitively clear and objectively justified, since the end plates are active growth zones in adolescents, are clearly visualized on radiographs in this age group, and allow accurate identification of the midpoint of the vertebral body, significantly aiding in constructing computational schemes for assessing the parameters of this anatomical structure. Conclusions. A mathematical model has been developed and proposed to determine the true magnitude of spinal curvature in adolescent idiopathic scoliosis by means of 3D reconstructive modeling of two-dimensional radiographic images in frontal and sagittal projections. This enables consideration of all components of vertebral deformity across spatial vectors: scoliotic, kyphotic, and axial (rotational). The proposed computational mathematical model for determining the degree of spinal curvature in idiopathic scoliosis in children can be applied for both right-sided and left-sided pathology regardless of its severity. The developed three-dimensional model for assessing the degree of spinal deformity in adolescent idiopathic scoliosis makes it possible to predict the course of the pathology depending on the side of curvature formation. For example, in right-sided scoliosis, grade III is determined when Th2 tilt reaches maximal values. Solving the corresponding linear equations indicates more destructive (pronounced) manifestations in left-sided pathology, including a higher frequency and greater severity of the rib hump.

2026-03-01T00:00:00Z Савіцька, А. Конопліцький, В. Коробко, Ю. https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11512 2026-02-19T08:14:55Z 2025-01-01T00:00:00Z

The role of harmonious development of the sacrococcygeal spine in the functioning of pelvic organs in children Савіцька, А.; Конопліцький, В.; Коробко, Ю. Порушення роботи тазових органів у дітей, зокрема формування хронічних закрепів, є однією з найпоширеніших дисфункцій шлунково- кишкового тракту в глобальному масштабі. За різними оцінками, до третини дітей віком 6-12 років стикаються з проявами тривалих порушень дефекації. Належне функціонування сечового міхура тісно пов’язане з його іннервацією, передусім із сакральним парасимпатичним центром. Тому будь-які аномалії формування або диспластичні зміни крижового сегмента хребта можуть призводити до розладів сечовипускання, одним із можливих проявів яких є міхурово- сечовідний рефлюкс. Мета дослідження: проаналізувати показники сакрального індексу як у здорових дітей, так і у пацієнтів із хронічними порушеннями дефекації різного ґенезу та міхурово- сечовідним рефлюксом, з метою визначення прогностичної значущості цього параметра та частоти виявлення сакральної дисплазії залежно від патології. Матеріал і методи. Робота виконувалася за дизайном «випадок- контроль». До дослідження включено 338 пацієнтів віком 3-14 років, які проходили стаціонарне обстеження та лікування у Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні у 2020-2024 роках. Усі діти, за наявності показань, обстежувалися рентгенологічно, за потреби – з контрастним підсиленням (іригографія, мікційна цистоуретерографія), із виконанням знімків у прямій та бічній проєкціях. У 40 пацієнтів не встановлено жодної патології, що дозволило сформувати контрольну групу. У 265 дітей зафіксовано рентгенологічні ознаки хронічних закрепів органічного походження (доліхосигма, доліхоколон, мегаколон тощо). У 33 пацієнтів виявлено міхурово- сечовідний рефлюкс I-III ступенів. Результати. Попри провідну роль клінічного огляду та методів променевої діагностики у вивченні анатомії крижового відділу, розрахункові індекси розвитку крижово- куприкової ділянки можуть виступати додатковим інструментом діагностики та прогнозування перебігу патології тазових органів. Їх застосування сприяє обґрунтованому вибору консервативних підходів до лікування та формуванню показань для хірургічної корекції. Висновок. Аналіз сакрального індексу у дітей з аноректальними аномаліями становить важливий компонент у визначенні прогнозу щодо можливості досягнення контрольованого кишкового пасажу, що має значення під час консультування батьків. Крім того, ідентифікація наслідків травматичного ушкодження куприка або варіантів його нормальної анатомічної будови є необхідним етапом перед розрахунком параметрів крижової кривизни, оскільки ці фактори впливають на загальну оцінку розвитку крижово- куприкового сегмента.

2025-01-01T00:00:00Z Polkovnikova, K.V. Konoplitskyi, V.S. Fomina, L.V. Korobko, Yu.Ye. https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11511 2026-02-19T07:55:34Z 2025-01-01T00:00:00Z

Experimental evaluation of laser irradiation effects on the dermal microcirculatory system Polkovnikova, K.V.; Konoplitskyi, V.S.; Fomina, L.V.; Korobko, Yu.Ye. Висока ефективність та безпечність лазерної терапії забезпечують можливість починати лікування на ранніх стадіях захворювань у пацієнтів різних вікових груп, зокрема у педіатричній практиці. Такий підхід дає змогу впливати не лише безпосередньо на патологічний осередок, а й надійно запобігати потенційним ускладненням, що підкреслює важливість досліджуваної проблеми. Притаманні лазерному випроміненню переваги щодо лікування судинних утворень шкіри вимагають подальшого детального вивчення з метою визначення оптимальних умов його застосування – вибору типу лазера, раціональних довжин хвиль, потужності та інших біотехнічних характеристик опромінення. Мета. Дослідити патологічні зміни судин мікроциркуляторної ланки дерми після одноразового впливу лазерного опромінення зі стандартними параметрами потужності та тривалості, а також визначити їхній зв’язок з інволютивними процесами пурпури шкіри. Матеріал та методи. Проведено аналіз змін гістологічної будови та характеру тканинних реакцій шкіри після послідовного лазерного опромінення через 30 хвилин (ділянка № 1), 60 хвилин (ділянка № 2) і 90 хвилин (ділянка № 3). Експеримент виконано на морських свинках масою 350,0-400,0 г і віком 6-8 тижнів, вибір яких обґрунтований морфологічною подібністю будови їхньої шкіри до людської. Аналіз динаміки морфометричних параметрів мікроциркуляторної ланки дерми показав певну лінійну залежність між ними та величиною відносної площі стромального набряку – одного з ключових компонентів пурпури шкіри – у всі досліджувані часові проміжки. При цьому площа стромального набряку дерми мала тенденцію до збільшення, незважаючи на зменшення видимих проявів пурпури. Виявлена зворотна залежність між клінічною динамікою поверхневих проявів пурпури та вираженістю морфологічних змін у глибших шарах дерми. Через 60 хвилин після опромінення спостерігалися значніше повнокрів’я, периваскулярний набряк і стаз еритроцитів у судинах мікроциркуляторного русла порівняно з 30-хвилинним інтервалом, на тлі помірних пердіапедезних крововиливів, реактивної запальної інфільтрації та пошкодження структурних компонентів сполучної тканини. Висновки. Поява пурпури шкіри після одноразового лазерного опромінення може розглядатися як клінічно значущий маркер адекватності вибраних енергетичних параметрів впливу. Порівняння динаміки інволюції пурпури з морфологічними та морфометричними показниками судинних змін у всіх шарах дерми свідчить про швидке поширення патологічних процесів на тлі зростання площі стромального набряку вже на ранніх етапах після опромінення. Отримані результати підтверджують можливість формування циклічних патологічних змін структурних компонентів дерми, насамперед мікроциркуляторної та судинної ланок, після кожного наступного сеансу лазеротерапії в межах індивідуальної програми лікування судинних утворень шкіри.

2025-01-01T00:00:00Z Полковнікова, К. Конопліцький, В. Фоміна, Л. Коробко, Ю. https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11510 2026-02-19T07:47:21Z 2025-01-01T00:00:00Z

Експериментальне дослідження енергетичного впливу одноразового опромінення із стандартними параметрами потужності та тривалості лазера на мікроциркуляторне русло дерми Полковнікова, К.; Конопліцький, В.; Фоміна, Л.; Коробко, Ю. Переваги у ефективності і безпечності лазерної терапії дозволяють починати лікування вже на самих ранніх етапах захворювання у пацієнтів різного віку і, в тому числі у педіатричній практиці, впливаючи не тільки безпосередньо на патологічне вогнище, а й для попередження можливих ускладнень, що підтверджує актуальність даної проблематики. Притаманні лазерному опроміненню переваги у лікуванні судинних утворень шкіри потребують подальших детальних досліджень відносно їх максимально ефективного використання, як то тип лазеру, раціональна довжина хвиль, потужність та інші біотехнічні параметри опромінення. Мета – вивчення патологічних змін в судинах мікроциркуляторного русла дерми після одноразового сеансу енергетичного впливу лазерного опромінення за стандартними параметрами його потужності і тривалості на основі їх зв’язку із інволютивними змінами пурпури шкіри. Матеріали та методи. Нами досліджені зміни гістологічної структури та характер реакцій тканин шкіри після послідовного лазерного опромінення шкіри через 30 хвилин (ділянка № 1), 60 хвилин (ділянка № 2) та 90 хвилин (ділянка № 3). Експериментальна частина була виконана на морських свинках масою 350,0-400,0 г та віком 6-8 тижнів. Вибір експериментальних тварин був обумовлений тим, що у ссавців даного виду морфологічна будова шкіри наближена до будови шкіри людини. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей (номер протоколу 37 від 13.05.2025). Статистична оцінка даних проводилася за допомогою програмного забезпечення, вбудованого в Microsoft Excel на базі MS Statistica 10. Стаття виконана у межах науково-дослідної роботи кафедри дитячої хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова «Розробка сучасних та вдосконалення існуючих методів діагностики, лікування, профілактики та реабілітації хірургічної патології у дітей», номер державної реєстрації № 0123U102436, термін виконання 2023-2027 рр. Результати. Проведений аналіз динаміки морфометричних показників мікроциркулярного компоненту (ланки) дерми показав певну прямолінійну залежність їх порівняно із величиною відносної площі стромального набряку, як одного зі складових компонентів пурпури шкіри в усі визначені часові терміни експериментального дослідження. При цьому величина відносної площі стромального набряку дерми мала тенденцію до свого збільшення попри зменшення візуальних проявів пурпури протягом експериментального спостереження. Подібний видимий перебіг розвитку поверхневих проявів пурпури дерми після одноразового лазерного її опромінення знаходиться у зворотній залежності (зв’язку) від виразності та поширеності морфологічних змін у більш глибоких шарах шкіри. Так, через 60 хвилин після лазерного опромінення характерними були більш виражені, порівняно із 30 хвилинним інтервалом експерименту, повнокрів’я та периваскулярний набряк із стазом еритроцитів в судинах мікроциркуляторного русла, на тлі незначних пердіапедезних крововиливів і реактивної запальної інфільтрації, пошкодження структурних елементів сполучної тканини. Висновки. Наявність феномену пурпури шкіри після однократного лазерного опромінення можливо і потрібно розглядати в якості клінічно значимого маркеру ефективності обраних параметрів енергетичного впливу. Співставлення динаміки інволютивного розвитку пурпури із мофологічними та морфометричними параметрами судинних змін у всіх шарах дерми переконливо засвідчує стрімке поширення патологічних чинників у них на тлі збільшення і виразності площі стромального набряку у напрямку більш глибоких її шарів вже у ранні терміни після лазерного опромінення. Результат експериментальних досліджень доводить можливість розвитку циклічних патологічних змін з боку структурних елементів дерми, і насамперед її мікроциркуляторного та судинного русла після проведення кожного наступного сеансу лазеротерапії при реалізації індивідуальної програми лікування судинних утворень шкіри.

2025-01-01T00:00:00Z