Наукові публікації каф. фтизіатрії

Evaluation of Molecular Tests With Different Complexities for Detection of Multi-Drug Resistant Tuberculosis at the Time of Russia's Invasion of Ukraine: Results From TBpreparedness4Ukraine Study

2025-12-09T22:12:21Z

Evaluation of Molecular Tests With Different Complexities for Detection of Multi-Drug Resistant Tuberculosis at the Time of Russia's Invasion of Ukraine: Results From TBpreparedness4Ukraine Study Dudnyk, A; Tytarenko, N; Romero Andrada, I; Lytvyniuk, O High burden of multidrug- and rifampicin-resistant tuberculosis (MDR/RR-TB) combined with ongoing war remain the main challenges to control TB in Ukraine. In 2023, Ukraine reported 2944 MDR/RR-TB cases - in 2.7 times (1108) more than all 30 European Economic Area countries and USA together (WHO, 2024). However, only every second TB patient in the world was initially diagnosed with a WHO-recommended rapid test. The aim of this study was to evaluate diagnostic accuracy of mfloDx MDR-TB assay (EMPE Diagnostics AB, Sweden), TB Resistance DNA-array (GenID GmbH, Germany) and targeted next generation sequencing (tNGS) Deeplex Myc-TB (GenoScreen, France) in MDR-TB detection compared with culture-based drug susceptibility test (pDST). METHODS: This was a prospective cohort study. Sputum samples from 226 TB patients (mean age 43.2 (95%CI 41.3-45.1) years; 32 (16.8%) individuals were female) from Ukraine (n=76, 33.6%), Moldova (n=38, 16.8%) and Spain (n=112, 49.6%) with bacteriologically confirmed TB were consecutively tested at the Germans Trias i Pujol Research Institute, Badalona, Spain from September 2021 to August 2024. Each clinical site received ethical approval from independent Ethical Review Board. All patients gave their informed consent before providing sputum sample. RESULTS: A total of 143/226 (63.3%), 104/215 (48.4%) and 24/30 (80.0%) sputum specimens tested by mfloDx MDR-TB assay, TB Resistance DNA-array and Deeplex Myc-TB, respectively, had a conclusive result with certain interpretation of resistance. The mfloDx™ MDR-TB assay and TB Resistance DNA-array were capable of simultaneous detection of resistance to INH and RIF showing sensitivity 100 (95%CI 93.0-100) and 94.1 (95%CI 80.3-99.3) while specificity was 98.7 (95%CI 92.8-100) and 96.3 (95%CI 87.3-99.6), respectively (kappa=0.94 (95%CI 0.88-0.99) and kappa=0.90 (95%CI 0.81-1) respectively, p<0.01). We observed 100 (95%CI 82.4-100) sensitivity for Deeplex Myc-TB in detection of MDR-TB. However, there were documented 4 episodes of false MDR-TB detection. All 4 strains of Mycobacterium tuberculosis complex belonged to Beijin clade phylogenetic Lineage 2 harboring high-confidence INH and RIF mutations in katG S315T and rpoB S450L gene loci. Considering the fact that all 4 TB patients were successfully treated with 1st line regimen, we could explain the observed discordance between tNGS and pDST either by heteroresistance (both susceptible and resistant populations coexist within a sample) or suspicion of cross-contamination. CONCLUSIONS: Rapid detection of MDR-TB in sputum samples using new molecular tests could reduce the time to appropriate treatment initiation minimizing impact of attacks on Ukraine's energy infrastructure and fossil fuels electricity generation for long-lasting culture-based DST.

Effectiveness of the Bedaquiline, Pretomanid, and Linezolid Regimen, With or Without Moxifloxacin, for Drug-Resistant Tuberculosis in Ukraine Under Programmatic Conditions

2025-12-09T22:01:08Z

Effectiveness of the Bedaquiline, Pretomanid, and Linezolid Regimen, With or Without Moxifloxacin, for Drug-Resistant Tuberculosis in Ukraine Under Programmatic Conditions Victor Naestholt Dahl; Ole Skouvig Pedersen; Butova, Tetiana; Kuzhko, Mykhailo; Raznatovska, Olena; Bogomolov, Artemii Bedaquiline, pretomanid, and linezolid, with or without moxifloxacin, have revolutionized treatment for drug-resistant tuberculosis. In Ukraine, we observed an 86% success rate (394 of 460) under programmatic conditions when drugs were accessible, exceeding prior estimates (58%) and aligning with trial findings (80%-90%). However, access and implementation remain a concern in conflict-affected settings.

Artificial Intelligence-Based Chatbots May Influence Decision-Making in Patients with Respiratory and Non-Respiratory Allergic Diseases

2025-12-09T21:45:28Z

Artificial Intelligence-Based Chatbots May Influence Decision-Making in Patients with Respiratory and Non-Respiratory Allergic Diseases Богомолов, А. Є.; Бондарчук, О. Б.; Кириченко, Л. М.; Корицька, І. В.; Зайков, С. В. Objective — to assess the potential influence of artificial intelligence-generated responses on decision- making and care pathways in patients with respiratory and non-respiratory allergic conditions. Materials and methods. Twelve questions were submitted to two of the most widely used artificial intelligence-based chatbots: ChatGPT-4o and Gemini 2.0 Flash. Half of these questions were developed through an analysis of Google Trends data from the past year in Ukraine (October 2023—September 2024). Another half were compiled from an online survey of practising physicians, who identified the most frequently asked questions by patients during clinical consultations. Five experts independently assessed each chatbot’s responses based on three parameters: accuracy, correctness, and comprehensiveness, using a 0—3 scale (0 = completely inaccurate/incorrect/non-comprehensive, 3 = fully accurate/correct/comprehensive). Later, all these topics were categorised into two blocks: Decision-Making block and Awareness block. Results and discussion. The mean scores were as follows: ChatGPT achieved 2.08 ± 0.46 (accuracy), 2.07 ± 0.52 (correctness) and 2.10 ± 0.57 (comprehensiveness) points, while Gemini scored 1.97 ± 0.71 (accuracy), 2.00 ± 0.69 (correctness) and 2.05 ± 0.67 (comprehensiveness) points. These results indicate a slight overall advantage for ChatGPT, with the largest difference observed in accuracy (0.11 points). Statistical analysis indicated moderate to strong agreement between experts, which is generally sufficient to validate the results. The analysis revealed that Decision-Making block questions were answered by ChatGPT with accuracy = 2.20 ± 0.52, correctness = 2.17 ± 0.50, comprehensiveness = 2.26 ± 0.48 points, and by Gemini with accuracy = 2.00 ± 0.58, correctness = 1.91 ± 0.60, comprehensiveness = 2.06 ± 0.55 points. Awareness block questions were answered by ChatGPT with accuracy = 1.92 ± 0.60, correctness = 1.92 ± 0.58 and comprehensiveness = = 1.88 ± 0.62 points, and by Gemini with accuracy = 1.88 ± 0.65, correctness = 2.12 ± 0.57 and comprehensiveness = 2.04 ± 0.59 points. Conclusions. The experts in our study evaluated the answers on a four-point scale (from 0 to 3 points), and both chatbots answered on average 2 points out of 3 possible for all parameters — accuracy, correctness and completeness, which is a reasonable indicator. However, the analysis clearly showed (and this is noticeable in the average deviation) that the range of Gemini’s answer scores was higher than ChatGPT’s, that is, the chatbot gave both more high-quality and low-quality answers. This increases the chance for the questioner to receive both a bad and a good answer, which is an indicator of the chatbot’s lower predictability. In the Decision-Making block, ChatGPT was statistically significantly better, but in the Awareness block, ChatGPT was better only in the accuracy of answers, while Gemini statistically significantly answered questions more completely and correctly according to expert assessments. ChatGPT consistently outperfor-med Gemini in the Decision-Making block, indicating its suitability for tasks requiring structured decision-making. In contrast, Gemini outperformed in the Awareness block, especially in correctness and completeness, indicating its effectiveness for information queries.

Особливості сучасного туберкульозу у медичних працівників

2025-12-09T21:39:18Z

Особливості сучасного туберкульозу у медичних працівників Литвинюк, О. П.; Зайков, С. В.; Пликанчук, О. В.; Тхоровський, М. А.; Музичук, О. М. Мета роботи — дослідити тенденції та особливості структури захворюваності на туберкульоз (ТБ) медичних працівників (МП) у Вінницькій області в 2007—2023 рр. Матеріали та методи. Проаналізовано первинну медичну документацію (карти стаціонарних та амбулаторних хворих, звітні форми) 207 МП у Вінницькій області, які захворіли на ТБ з 2007 до 2023 р. У дослідження залучали лише працівників лікувально-профілактичних закладів Вінницької області, що надавали медичні послуги пацієнтам (лікарі, середній та молодший медичний персонал), за винятком персоналу технічного сектору медичних установ. На основі даних офіційної документації вивчено особливості захворюваності та клінічного перебігу ТБ у МП загальної лікувальної мережі (ЗЛМ) і протитуберкульозних закладів (ПТЗ). Результати та обговорення. За результатами аналізу, з 2007 до 2023 р. у Вінницькій області зареєстровано 207 випадків ТБ у МП (1,6 % від усіх хворих на ТБ осіб у регіоні). Загалом за 17-річний період дослідження захворюваність на ТБ МП у Вінницькій області була нижчою, ніж захворюваність населення (48,7 на 100 тис. МП і 58,9 на 100 тис. населення області, p < 0,01). Захворюваність МП ПТЗ загалом становила 535,5 на 100 тис. МП ПТЗ. У закладах ЗЛМ захворюваність середнього медичного персоналу становила 42,3 на 100 тис. осіб, молодших МП — 46,9 на 100 тис. осіб, лікарів — 42,4 на 100 тис. лікарів, а у МП ПТЗ — 766, 525 та 113 на 100 тис. осіб відповідно. Легеневі форми захворювання діагностовані в 173 (83,6 %) осіб, позалегеневі — у 34 (16,4 %). Серед усіх випадків легеневого ТБ вогнищеві форми виявлені в 39 (22,5 %) МП, інфільтративні — у 57 (32,9 %), дисеміновані — у 67 (38,7 %). У 8 (5,9 %) осіб діагностована туберкулома легень. Кількість рецидивів ТБ становила 36 (17,4 %), захворюваність — 8,1 на 100 тис. МП. Висновки. У 2007—2023 рр. захворюваність на ТБ МП у Вінницькій області була нижчою, ніж у популяції регіону (46,8 на 100 тис. МП проти 56,8 на 100 тис. населення області), а в МП ПТЗ — у 11 разів вищою, ніж у МП ЗЛМ (535,5 і 46,8 на 100 тис. МП відповідно). Найбільше випадків ТБ у МП ЗЛМ зареєстровано в молодшого медичного персоналу, тоді як у ПТЗ — у середнього медичного персоналу. Захворюваність на позалегеневий ТБ у МП була вищою, ніж у популяції, — 7,6 та 5,1 на 100 тис. осіб відповідно. З легеневих форм ТБ у МП переважали обмежені форми (61,3 %), рецидиви захворювання траплялися рідше, ніж серед населення (захворюваність — 8,1 і 10,5 на 100 тис. осіб відповідно).