статті, матеріали конференцій https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/120 2026-04-08T12:44:35Z 2026-04-08T12:44:35Z Пашковський, С. М. Ордатій, Н. М. Ангельська, В. Ю. Шемет, В. С. Гуменюк, Н. І. https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11657 2026-04-01T08:52:30Z 2026-03-01T00:00:00Z

Порушення сну як терапевтична ціль у комплексній реабілітації військовослужбовців Пашковський, С. М.; Ордатій, Н. М.; Ангельська, В. Ю.; Шемет, В. С.; Гуменюк, Н. І. Проблеми зі сном є одним із ключових біопсихосоціальних чинників, що впливають на функціональний стан організму, адаптивні можливості та успішність медико-психологічної реабілітації військових, які зазнали впливу бойового стресу. Тривале перебування в умовах постійної небезпеки, робота в нічний час і травматичний досвід призводять до порушення сну, його фрагментації та розладу циркадних ритмів. Це супроводжується погіршеннями когнітивної активності, проблемами з пам’яттю та концентрацією уваги, нестабільністю емоційного стану, а також порушеннями в роботі нейроендокринної та імунної систем. Окрім того, спостерігається зростання кількості соматичних хвороб та підвищення ризику розвитку чи хронізації посттравматичного стресового розладу, депресії й тривожних розладів. У статті ставиться за мету дослідити взаємозв’язок між характеристиками якості й структурою сну з ефективністю медико-психологічного відновлення та рівнем життя військовослужбовців. Дослідження проведено у форматі наративного огляду із застосуванням бібліометричного аналізу, аналітичних, порівняльних і узагальнювальних методів. Узагальнено сучасні концепції щодо нейробіологічних механізмів регуляції сну, клінічних проявів інсомнії, її коморбідності з психічними та соматичними розладами, а також впливу цих факторів на реабілітаційний процес. Установлено, що розлади сну слід розглядати не лише як симптом, а й як самостійний предиктор, який впливає на ефективність відновлення та сприяє хронізації стрес-асоційованих розладів. Визначено доцільність систематичного скринінгу та моніторингу стану сну, а також наголошено на важливості інтеграції когнітивно-поведінкової терапії інсомнії, сомнологічних, фармакологічних і мультимодальних підходів у реабілітаційні програми із залученням мультидисциплінарної команди фахівців. Корекція сну виступає значущим елементом системного підходу до надання медико-психологічної допомоги, спрямованого на відновлення психофізіологічних ресурсів організму. Її реалізація сприяє підвищенню рівня стійкості до стресових чинників, знижує ризик ускладнень, прискорює процеси реабілітації, сприяє покращенню загальної якості життя та поверненню до оптимального рівня професійної працездатності військовослужбовців. Водночас вона забезпечує зміцнення адаптаційного потенціалу та функціональних можливостей організму.

2026-03-01T00:00:00Z Ордатій, Н. М. Кривецька, Н. В. Ангельська, В. Ю. Гуменюк, Н. І. Гунько, М. https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11656 2026-04-01T08:17:12Z 2026-03-01T00:00:00Z

Дослідження психологічних особливостей у осіб із порушенням зору. Ордатій, Н. М.; Кривецька, Н. В.; Ангельська, В. Ю.; Гуменюк, Н. І.; Гунько, М. статтю присвячено дослідженню взаємозв’язків між поруше ннями зору, особливостями усвідомлення власних емоцій та якістю комунікації у людей із зоровою дисфункцією. З’ясовано, що труднощі з емоційною саморефлексією та обмеження у розумінні почуттів інших спричиняють проблеми в емоційній взаємодії, які супроводжуються підвищенням тривожності та виникненням депресивних станів. Такі психоемоційні зміни загострюють існуючі проблеми в комунікації, обумовлені сенсорним дефіцитом або відсутністю можливості візуального сприйняття. Виявлено наявність алекси тимії та емоційного інтелекту низького рівня як серед учасників з УТОСа, так і серед студентів із порушеннями зору, але з переважанням вказаних показників, як і вищих рівнів порушень емоційного стану серед учасників УТОС, що можуть сягати показників, які потребують медикаментозного впливу. Враховуючи орієнтування сучасності на розуміння потреб усіх людей, необхідно ознайомлювати суспільство щодо особливостей комунікації людей з певними обмеженнями. Ураження зорового аналізатору впливає на комунікативний потенціал та результативність взаємодії, відбиваючись на емоційному стані через наявні перешкоди щодо відсутності чи зниження зорової інформації, як основного її джерела адже знижується чи зникає повністю можливість використовувати невербальні сигнали. Утруднення комунікації може призвести до її уникання та прагнення до ізоляції, що поглиблюватиме ту ж саму комунікацію. Отримані дані вказують на потребу в психологічному супроводі осіб з порушенням зору задля ефективної адаптації, підвищення комунікативного потенціалу в процесі лікування та на етапах реабілітації, попередження порушень психологічного здоров’я, що є важливим в умовах викликів військового часу. Перспективи досліджень полягають у пошуку ефективних корекційних програм для людей з порушенням зору, направлених на підвищення емоційного інтелекту та попередження негативних психоемоційних станів.

2026-03-01T00:00:00Z Старовєр, А. В. Чайка, Г. В. Чорна, В. В. Сирота, Г. Г. Григоренко, М. В. https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11652 2026-03-30T12:52:58Z 2026-03-01T00:00:00Z

Недостатність функції щитоподібної залози в період вагітності: доказові підходи до стратифікації ризику, моніторингу та лікування Старовєр, А. В.; Чайка, Г. В.; Чорна, В. В.; Сирота, Г. Г.; Григоренко, М. В. Вагітність супроводжується глибокими фізіологічними перебу довами, що охоплюють, зокрема, гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдну вісь, і створюють додаткове функціональне навантаження на щитоподібну залозу. За наявності гіпотиреозу ці адаптаційні механізми можуть виявитися недостатніми, що формує підґрунтя для розвитку широкого спектра акушерських та перина тальних ускладнень. Гіпотиреоз є одним із найпоширеніших ендокринних розладів у жінок репродуктивного віку; частота явної форми становить близько 0,3–0,5%, субклінічної – 2-3%. Особливої уваги вимагає перший триместр гестації, коли плід повністю залежить від трансплацентарного надходження материнських тиреоїдних гормонів, необхідних для нейрональної міграції, мієлінізації та формування центральної нервової системи. У нашій статті узагальнено сучасні дані щодо закономірності фізіоло гічних змін тиреоїдного гомеостазу під час вагітності, а саме: підвищення концентрації тироксин зв’язуючого глобуліну під впливом естрогенів, тиреотропної активності хоріонічного гонадотропіну, посиленого ниркового кліренсу йодиду та зростання потреби в тироксині. Розкрито ключові аспекти етіології гіпотиреозу у вагітних, серед яких провідне місце займає аутоімунний тиреоїдит, а також наслідки йодного дефіциту, попередніх тиреоїдектомій або радіойодтерапії. Окремий акцент зроблено на діагностиці з використанням тиреотропного гормону та вільного тироксину для диференціації субклінічної та явної форм захворювання. Обґрунтовано доцільність визначення рівня антити реопероксидази при межових значеннях тиреотропного гормону, а також підкреслено необхідність інтерпретації лабораторних показників з урахуванням триместрових референтних значень. Висвітлено сучасні підходи до замісної терапії левотироксином, принципи стартового дозування залежно від рівня тиреотропного гормону та вільного тироксину, потребу ранньої ініціації повної замісної дози для швидкого досягнення еутиреозу, а також особливості титрува ння препарату й моніторингу кожні 4-6 тижнів. Проаналізовано можливі материнські ускладнення (гестаційна гіпертензія, прееклампсія, анемія, відшарування плаценти, післяпологова кровотеча) та перинатальні ризики (передчасні пологи, низька маса тіла при народженні, перинатальна захворю ваність і смертність). Значну увагу приділено впливу тиреоїдної недостатності на нейропсихологічний розвиток потомства, включно зі зниженням показників інтелекту та формуванням когнітивних порушень у разі несвоєчасної або неадекватної корекції. Підкреслено роль аутоімунного фактора, як незалежного предиктора несприятливих наслідків, навіть за умови еутиреозу. Таким чином, своєчасна діагностика, адекватна гормональна компенсація та міждисциплінарна взаємодія акушерів-гінекологів та ендокринологів є ключовими складовими профілактики материнсько-плодових ускладнень.

2026-03-01T00:00:00Z Чоpна, В. В. Гуменюк, Н. І. Ангельська, В. Ю. Поляруш, В. В. https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11641 2026-03-23T16:35:09Z 2026-03-01T00:00:00Z

Формування професійних компетентностей фахівців медицини катастроф і військової медицини в умовах трансформації вищої освіти Чоpна, В. В.; Гуменюк, Н. І.; Ангельська, В. Ю.; Поляруш, В. В. У роботі розглянуто сучасні підходи до підготовки фахівців медицини катастроф і військової медицини в умовах повномасштабної війни в Україні. Обґрунтовано необхідність трансформації освітнього процесу з урахуванням нових викликів, зокрема інтеграції практичного бойового досвіду, розвитку професійних компетентностей і здатності діяти в екстремальних умовах. Проаналізовано ефективність інноваційних освітніх стратегій, таких як симуляційне, проблемно-орієнтоване, модульне та компетентнісне навчання, а також залучення досвіду бойових медиків і розвиток «м’яких навичок». Показано, що поєднання практичної підготовки, симуляційних технологій і науково-дослідної діяльності сприяє формуванню високого рівня професійної готовності майбутніх фахівців до роботи в умовах кризових ситуацій.

2026-03-01T00:00:00Z